Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Знайдено листівку з зображенням могили Тараса Шевченка у її первісному вигляді

Березень 13, 2012 | Коментувати | Переглядів: 6 458

Після  Другої Світової війни з Луганська до Косова приїхав  відомий художник Євген Якович Сагайдачний (1886-1961рр.)  з дружиною Зоєю  Антонівною. У подорожах Гуцульщиною  Сагайдачні  зібрали  значну колекцію декоративно-вжиткових виробів, яка з часом стала основою Косівського музею гуцульського мистецтва і побуту (тепер філіал  Коломийського  Національного музею Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського).

До 125-річчя  з дня народження Є.Сагайдачного виставку його  творів відкрили  у Київському  Національному  художньому музеї.

Нещодавно  серед творів Є.Сагайдачного було виявлено листівку невідомого автора, на якій зображено могилу Т.Г.Шевченка у її первісному  вигляді. Під зображенням є рукописний підпис: «Могила Т.Г.Шевченка в Канівськім п(овіті) на Київщині. 1861-1936». Того року відзначили 75-річчя від дня смерті поета,  але тут виникли певні розбіжності: у 1936 році могилу вже давно було перебудовано.

За свідченням одного із організаторів похорону Т.Шевченка у Каневі  Г.Честахівського, над могилою було змуроване цегляне склепіння, засипане землею і обкладене камінням, щоб надати вигляду  степової козацької могили. Пізніше встановили дубовий хрест, який у 1884 році замінили  на металевий. У такому  вигляді могила проіснувала до 1923 р., коли хрест було знято  і замість нього встановлено чавунний бюст за проектом скульптора Каленя Терещенка. І вже у 1939 р., за постановою уряду, могила набула  сучасного вигляду.

На зворотній стороні листівки немає жодних написів, за якими можна визначити автора, тираж, видавця. Оригінал малюнка виконано  тушшю, досить вправно, хоч і не професійно. Розмір листівки 14,4 х 10,3 см. Зображення обрамлене в рамку.  Папір дещо пожовклий, з потертістю, за фактурою нагадує  півватман. Не зайво пригадати, що в той період сягала вершини крива репресій в Україні, і вибір сюжету яскраво свідчить про світогляд автора.

Ю. ДЖУРАНЮК,
працівник музею народного мистецтва  та побуту Гуцульщини,
м. Косів.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.