Ранковий мороз обціловував обличчя, підрум’янював щоки у надзвичайно енергійної листоноші Галини Каюк. Вона приходить на роботу у поштове відділення раніше від усіх. Хоче швидше впоратись із сортуванням кореспонденції. Вона працює листоношею 16 років.
Як і інші її колеги по роботі віддає свою молоду енергію саме цій професії. Здається, вчора оця середнього зросту, худорлява, з чорними бровами і щедрим рум’янцем на обличчі юнка після закінчення школи прийшла працювати до Хімчинського відділення зв’язку. Важко підрахувати, скільки за цей час вона надолала кілометрів пішки, доставляючи односельчанам довгождані листи, телеграми, газети і журнали.
Нерідко доводилось приносити і сумні звістки — телеграми про хворобу чи смерть дорогої людини. У кожному разі вона намагається допомогти, розрадити. Галина Каюк своїм найпершим обов’язком вважає своєчасну доставку кореспонденції усім за будь-яких погодних умов. Тому за все це її поважають хімчинці, завжди з радістю зустрічають і проводжають.
Галина Каюк любить свою роботу, вона ніби зріднилася з нею і тому й чує від людей тільки подяки. А прищепила любов до праці її мати, яка багато років аж до виходу на пенсію також працювала листоношею. Дочка Галина виросла роботящою, чесною, добросовісною. Це справді людина з великої літери.
Це чуйна і доброзичлива жінка, гарна господиня й лагідна матір, вона виховує двоє дітей. Односельчани дивуються як вона встигає і вдома дати лад і кореспонденцію рознести вчасно. А дороги відомі гірські. Та й погода буває різною. Особливо важко взимку, коли випадає великий сніг і великі морози. Проте труднощі вона долає.
— Непогода і бездоріжжя, — каже листоноша Галина Каюк, — мені не перешкода, я повинна доставляти вчасно кореспонденцію та інше. Приємно нам бачити її веселою і життєрадісною. Вона все робить для того, щоб на її дільниці було якомога більше читачів. Галина Каюк вміє дати пораду кожному передплатнику. Побільше б таких добросовісних і відповідальних листонош.
Петро ОСТАФІЙЧУК,
с. Хімчин (Горішній Кут).