Крім «нарощування» економічного потенціалу,  підвищення освітнього, культурно-духовного рівнів, поліпшення медичного обслуговування населення, транспортного сполучення і, звичайно, стану доріг, у районі повинні бути свої «родзинки», тобто візитні картки. Так, наприклад, у Коломиї є Музей писанки.

На Косівщині розрекламовано чимало цікавих проектів, але реальними поки що є два —  «Маєток святого Миколая» Національного природного парку «Гуцульщина» і Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда». Важливо, що ці два заклади є підрозділами державних установ і знаходяться на «Зеленому кільці Прикарпаття» (Івано-Франківськ – Коломия – Косів – Яворів – Верховина – Ворохта – Буковель – Яремче – Івано-Франківськ).

У багатьох країнах світу є улюблені персонажі дітей, про яких складають вірші, співають пісні і чекають від них подарунків. Так,  Дід Мороз живе в Росії, Санта Клаус — в Америці, Йолопукі — в Лапландії. Там вони мають свої резиденції, куди з’їжджається дітвора з усього світу. В Україні таким улюбленцем малюків є  святий Миколай.

На Косівщині Миколай поселився  у Національному природному парку «Гуцульщина». Маєток святого Миколая  передусім є духовним, виховним, пізнавальним центром для дітей. Тисячі листів  вони надсилають з  усіх куточків України на пошту святого Миколая і на кожен з них його помічники дають відповідь. Тут організовують екскурсії, виставки, фестивалі, проводять майстер-класи. Для  школярів обладнали сучасний спортивний майданчик, а для маленьких діток — ігровий майданчик з  гойдалками та гірками.

Щорічно на території Маєтку проводять  літні табори, всеукраїнські, обласні  і районні семінари з питань екологічного та духовного виховання молоді.

Найбільшою радістю для дітвори є проведення в Маєтку свят весняного та зимового Миколаїв, де виступають дитячі колективи, проводять різноманітні конкурси, а Миколай дарує кожній дитині подарунок.

Минулого року, 22 травня, вперше було проведено святкування весняного Миколая, а 19 грудня на базі «Маєтку святого Миколая», відповідно до  розпорядження  голови Косівської РДА Я.І.Шинкарука, започатковано проведення  районного фестивалю новорічно-різдвяної іграшки, який у перспективі стане  всеукраїнським.

Проект розвитку Маєтку святого Миколая передбачає створення музею природи і етнографії, духовного центру, спортивно-оздоровчого комплексу. Маєток стане центром виховання та оздоровлення дітей і має реальну перспективу стати візитівкою не тільки району, області, але й всієї України.

Оскільки село Яворів – відомий осередок народного мистецтва в Україні, то природно, що тут створено «Яворівський центр народного мистецтва «Гуцульська ґражда».

Село дало світові класика української різьби на дереві, основоположника гуцульської плоскої різьби Юрія Шкрібляка. Неперевершені шедеври Юрія і його синів Василя, Миколи і Федора, а також другої гілки різьбярів Юрія, Семена і Василя Корпанюків і Дмитра Шкрібляка займають чільне місце в музеях України та багатьох зарубіжних країн.

Яворів – визнана столиця ліжникарства. В останні два десятиліття, завдяки співпраці талановитих майстринь з професійними художниками, відбувся справжній ренесанс яворівського ліжника. Тепер у ньому бачимо поєднання традицій та інновацій. Ліжник став мистецьким витвором, який добре вписується в інтер’єр сучасного житла та офісів.

Економічна криза в 90-ті роки ХХ ст. стала чи не найбільш болісною для горян, зокрема, для майстрів народних художніх промислів. На межі зникнення опинилися унікальні осередки народного мистецтва України. Щоб цьому запобігти,  було підготовлено «Державну програму збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів», яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року. У пункті 11 Програми, з-поміж семи центрів народного мистецтва в осередках традиційних народних художніх промислів України, передбачено створення такого центру в Яворові.

Першочерговим для нас стало будівництво унікальної  гуцульської ґражди, в якій традиції поєднані з сучасними архітектурними новаціями. Завдяки великим зусиллям голови РДА Я.І.Шинкарука, розпочали її будівництво. Ця гуцульська ґражда стане своєрідним оберегом народного мистецтва, уособлюючи найкращі  народні традиції минулого та їх зв’язок із сучасністю. Тут будуть функціонувати навчально-показові майстерні з різьби на дереві, вишивання, ткацтва (ліжникарства), художньої обробки шкіри і металу, писанкарства, кушнірства, музей ліжникарства.

У селі діє валило, є форельне господарство, будуть працювати млин і кузня. Працюють музеї: літературно-краєзнавчий — Лесі Українки і народного мистецтва Гуцульщини, будуть облаштовані садиби-музеї династій різьбярів Шкрібляків і Корпанюків, меморіальний музей родини Окуневських.

Вводять у практику щорічне проведення масових заходів:  симпозіумів, пленерів, науково-практичних конференцій і семінарів, виставок. Упродовж десяти останніх років у Яворові щороку проводили міжнародні та всеукраїнські пленери з ліжникарства, у 2009-2011 роках — вернісажі гуцульських ліжників «Барвограй».

Передбачено підготовку і видання фотоальбомів народного мистецтва, каталогів, буклетів, поштових листівок, відео- й аудіозаписів, телефільмів. У 2010 і 2011 роках видано буклети «Барвисте диво», два бюлетені «Гуцульська ґражда».

Яворівський центр народного мистецтва має мету популяризувати українське народне мистецтво і допомогти у вирішенні найболючішої проблеми – забезпечення майстрів народного мистецтва постійною роботою і соціальним захистом, зокрема, у створенні кластеру «Яворівські ліжники». Зареєстровано товарний знак і знак якості «Екологічно чисто і безпечно».

Справжнє народне мистецтво неспроможне в сучасних умовах бути прибутковим (сувенірну продукцію не беремо до уваги). Тому для його збереження і розвитку необхідна державна підтримка.

Не менш важливим є створення протидії завезення з-за кордону і реалізації в Україні виробів низького ґатунку. Необхідно постійно дбати про формування у наших співвітчизників здорових естетичних смаків, підтримувати яскраво виражене українське «я».

До занять художніми ремеслами потрібно залучати дітей змалку. На жаль, у сім’ях цьому не приділяють належної уваги, бо батьки виїжджають на заробітки, а в школі чиновники майже знищили трудове навчання (залишився  один урок на тиждень). Тому назріла необхідність створити навчально-виховний комплекс «Яворівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – колегіум народних художніх промислів».

Проект «Гуцульська ґражда» передбачає розвиток туристичної інфраструктури (організацію пішого і кінного туризму, заняття гірсько-лижним спортом, для чого діє 300-метровий витяг).

У Яворові сприятливі умови для етнотуризму, збережено гостинність гуцулів, багаті мистецькі традиції.

Завдяки етнотуризму охочі можуть поринути у справжнє гуцульське народне мистецтво, яке міцно вкоренилося тут упродовж віків.

Чекаємо  інвесторів для будівництва готелю і дерев’яних котеджів для сімейного відпочинку та ресторану-колиби.

Завдяки діяльності «Маєтку святого Миколая» і Яворівського центру народного мистецтва «Гуцульська ґражда» Косівщина стане привабливішою для туристів. Кожний населений пункт району має потенційні можливості свого розвитку і, сподіваємось, знайде свою «родзинку» для поліпшення іміджу Косівщини.

Петро ЛОСЮК,
директор Яворівської ЗОШ,
член-кореспондент Національної
академії педагогічних наук
України, кандидат педагогічних
наук, народний вчитель України.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *