Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Єпископ Григорій Хомишин

Грудень 26, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 997

Григорій Хомишин народився 25 березня 1867 року в бідній селянській родині в с. Гадинківці Гусятинського району Тернопільської області. Змалку Григорій виявляв великий потяг до знань і навіть допомагав своїм ровесникам, у такий спосіб заробляючи собі на навчання. Після здобуття початкової освіти та закінчення Тернопільської гімназії 1888 року побожний юнак вступив на навчання до Львівської духовної семінарії.


Після закінчення студій 18 листопада 1893 року він отримав ієрейські свячення. Владика Юліян Сас-Куїловський побачив у молодому священикові велике майбутнє і тому скерував його поглиблювати богословські студії до Відня (1894-1899).


Закінчивши їх докторатом, о. Григорій Хомишин був призначений другим катедральним сотрудником до м. Станиславова.

1902 року Митрополит Львівський і Галицький Андрей Шептицький покликав талановитого священика собі на допомогу до Львова і призначив ректором семінарії.

16 квітня 1904 року, за наполяганням Митрополита Андрея, цісар Франц Йосиф І іменував Григорія Хомишина єпископом Станиславова. Свою єпископську діяльність Владика Григорій почав від реколекцій для духовенства, якими хотів духовно зміцнити священиків й заохотити їх до ревної душпастирської праці. Владика почав також проводити канонічні візитації парохій і при цьому давав кількаденні, а подекуди — й двотижневі місії, під час яких із великим успіхом проповідував і сповідав людей.

Високу душпастирську працьовитість Владики живила його національно-патріотична свідомість. Він повсякчас молився за рідну Україну та її народ.

Владику Григорія Хомишина радянська влада арештовувала двічі. Перший раз — 1939 року. Усю ніч водили його на третій поверх і вниз у будинку магістрату, де розташувався НКВД, і тільки зранку відвезли додому, де вже на той час було проведено обшук.

Вдруге єпископа Григорія Хомишина арештували 15 квітня 1945 року, майже одночасно з усіма владиками УГКЦ. Йому було інкриміновано «агітацію або пропаганду, проведену з метою підриву чи ослаблення Радянської влади». Останній допит єпископа Григорія Хомишина відбувся 11 вересня 1945 р.  В’язень Григорій Хомишин, незважаючи на свій високий інтелектуальний рівень, був позбавлений права на слово. Мова протоколів свідчить, що допити відбувалися в умовах неймовірного фізичного й психічного тиску.

21 грудня 1945 року єпископа Григорія Хомишина було переведено із внутрішньої тюрми НКВД до лікарні Лук’янівської тюрми. На запитання слідчого: «А коли б вас пустили на волю, що б ви робили?» — єпископ Григорій без вагання відповів: «Те саме, що й досі. Буду вас поборювати, бо я — слуга Христа, а ви — Його
вороги».

28 грудня 1945 року, о 10 год., після восьми місяців нестерпних фізичних і моральних тортур перестало битися його серце. Численні свідки підтверджують, що смерть Владики Хомишина настала після тривалих побоїв на допитах, де він безстрашно боронив святу католицьку віру.

Життя і духовний подвиг єпископа Григорія Хомишина — яскравий приклад мучеництва за Христову віру.

Підготувала для друку працівник Косівського музею визвольної боротьби ім. С.Бандери
Людмила ЛУКАНЮК.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.