Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

20 листопада – День працівників сільського господарства

Листопад 20, 2011 | Коментувати | Переглядів: 6 577

Треба подякувати працелюбному селянинові.

Восени селянин підбиває підсумки своєї річної праці. Кожен господар аналізує, скрупульозно підраховує прибутки і збитки, уже зараз переймається турботами про те, як має вести свою господарку в році наступному. Саме про це і поведемо розмову з начальником управління агропромислового розвитку райдержадміністрації І.Ф.Івасюком.

— Іване Федоровичу, на відміну від промислового виробництва, Косівщина сільськогосподарський статус не втратила?

— Безумовно, ні, адже у нас сільське населення становить 82 відсотки. Щоправда, належимо до гірських районів області, тому маємо незначні площі сільськогосподарських угідь (39,6 тис. га), які складають 44 відсотки від загальної території. І лише 30% цих угідь припадає на орні землі, 62,3% — на пасовища та сінокоси, 7,7% — багаторічні насадження (сади). Сільськогосподарську продукцію в основному виробляють індивідуальні господарства, а також 22 фермерські господарства та шість обслуговуючих кооперативів. Наші виробники завжди беруть участь у обласних, навіть всеукраїнських ярмарках, їхня продукція користується попитом у споживачів, бо є якісною і екологічно чистою.

— Результати цьогорічного врожаю тішать селянина?

— У районі маємо 11590 га орних земель, з яких 230 га припадає на сільськогосподарські підприємства. Незважаючи на посушливе літо, цьогоріч добре вродили городина і хлібний лан. Зернові видали по 34,4 ц, кукурудза – 38 ц з гектара. З кожного гектара зібрали по 120 ц картоплі та 130 ц овочів. В усіх категоріях господарств збір урожаю провели успішно. На жнивах були задіяні дев’ять зернозбиральних комбайнів. Найвищої врожайності зернових досягли у ФГ «Заріччя» (керівник Я.В.Жмендак) і ФГ «Вишнівка» (керівник М.В.Никифорак).

— А з осіннім зерновим клином встигли впоратися?

— У цьому році вже посіяли 245 га озимих культур: 150 га пшениці, 60 га жита, 35 га ячменю.

— Косівщина має обмаль сільськогосподарських земель, тому логічно постає питання, наскільки ефективно їх використовують?

— Розпаювання земель сільськогосподарського призначення здійснювали сільські ради, тому контроль за їх раціональним використанням та охороною покладено саме на них. Треба відверто сказати, що подекуди земля пустує, лише трохи більше 50 відсотків земельних паїв обробляють.

Відповідно до доручень голови ОДА М.В.Вишиванюка і голови райдержадміністрації Я.І.Шинкарука в районі створена робоча група, яка вивчала стан використання земель сільськогосподарського призначення у низинній зоні Косівщини, де проводили розпаювання. До її складу ввійшли спеціалісти управління агропромислового розвитку, управління Держкомзему в Косівському районі, представники органів влади. За результатами перевірки у селах Вербовці, Рожнові, Рибному, Кобаках, Старих Кутах, Черганівці виявлено земельні ділянки, які не обробляють протягом тривалого часу. Ці паї отримали у власність, як правило, громадяни похилого віку. У них немає засобів для обробітку земель. Комісія поінформувала сільських голів про виявлені факти
й рекомендувала сільським радам згрупувати такі паї у великі масиви з подальшим наданням їх для обробітку ефективному орендареві. А у Старих Кутах тривають громадські слухання щодо надання в оренду місцевому інвестору 40 га землі, яку громада не використовує.

— Косівщина здавна мала розвинуте тваринництво. Яку позицію займає район у цій важливій галузі тепер?

— Основну масу поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) зараз утримують у особистих селянських господарствах. Відсутність державної дотації за проданий населенням молодняк ВРХ негативно впливає на ріст поголів’я. Як наслідок, за результатами роботи у тваринницькій галузі впродовж 2010-го і протягом дев’яти місяців цього року наш район «мінусує» з поголів’ям ВРХ, в тому числі корів у особистих селянських господарствах і сільгосппідприємствах. Звісно, така тенденція викликає тривогу. І не лише у керівництва району. Така ситуація характерна загалом для області. Управління агропромислового розвитку й органи місцевого самоврядування повинні зупинити спад поголів’я ВРХ. Допомогти в цьому можуть сімейні молочні ферми. Уряд планує надати їм істотну фінансову підтримку, зокрема, на придбання доїльних апаратів та холодильних установок. Зараз у районі маємо 16787 голів ВРХ, з яких 10322 корови.

Відновлення лінії електропостачання до літнього табору (площею 200 га) в урочищі Мірчина, що в с. Рожнові, де випасають худобу чотири фермерські господарства, дасть можливість не лише нарощувати поголів’я ВРХ, але й у перспективі відразу на місці налагодити переробку тваринницької продукції.

— Влада, зокрема у районі, приділяє значну увагу питанню забезпечення зростання реальних доходів населення і створенню нових робочих місць на селі. У чому це конкретно проявляється?

— Сьогодні проблеми сільського господарства пов’язані з нестачею і відсутністю у селянина стартового капіталу. Тому нагальною потребою є залучення інвесторів, пошук ефективного власника для господарювання у селі. Безумовно, необхідно стимулювати розвиток дрібнотоварного виробництва в особистих селянських господарствах. Та без державного регулювання економіки, без державного замовлення, без дотацій, які є у всіх розвинутих країнах, вирішити весь комплекс проблем села дуже важко.

Управління агропромислового розвитку спільно з районним центром зайнятості працюють над створенням сільськогосподарських заготівельно-збутових кооперативів. У цьому році створено та зареєстровано: багатофункціональний сільськогосподарський кооператив «Черганівський» у с. Черганівці, який очолює М.В.Томей; сільськогосподарський заготівельно-збутовий кооператив «Екологічні Карпати» у с. Малому Рожині, його керівник — Г.Д.Олексюк. Хочу наголосити, що районний центр зайнятості уклав ряд договорів, згідно з якими в галузі сільського господарства створено нових 27 робочих місць та надано незайнятому сільському населенню дотацій на суму 197155 гривень.

— Навіть попри економічні негаразди, селянин знає, що і як йому робити. Це люди, які найменше бідкаються, а працюють чи не найважче. Якими будуть Ваші вітальні слова для трудівників цієї галузі?

— Ситуація у селі, без перебільшення, складна: безробіття, безгрошів’я, втрачено набутий роками виробничий і кадровий потенціал. Землю роздали, але умов для господарювання не створили, матеріально-технічна база зношена, на її оновлення не вистачає коштів. Наведу такий приклад: якщо в 1990 році для купівлі комбайна «Нива» треба було продати 34 тонни зерна, то зараз – 400 тонн; за вартість 20 кг живої ваги ВРХ можна було купити одну тонну дизпалива, тепер треба здати 700 кг м’яса, щоб отримати відповідну суму. Переважну більшість аграрних законів, передусім у частині фінансового, тобто бюджетного забезпечення, зрештою, теж не виконують. А як відомо, будь-яка реформа може бути успішною лише за правової та фінансової підтримки держави. Проблема розвитку села має загальнонаціональне значення. Від її успішного вирішення залежить майбутнє України.

Тому треба висловити глибоку подяку працелюбному селянину, який виявляє любов до землі у нинішніх непростих умовах.
Від щирого серця вітаю працівників сільського господарства Косівщини з професійним святом. Цей день особливий для кожного, хто працює у полі, на тваринницькій фермі, випікає смачний запашний хліб. Бажаю, щоб здійснилися всі ваші задуми та сподівання. Нехай обходять вас усі негаразди, а Господь Бог дарує здоров’я і благополуччя на довгі-довгі роки.

Бажаю усім працівникам сільського господарства родинного щастя, тепла і затишку у їхніх оселях.

Спілкувався Ігор СУСАК.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.