Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Стан водних об’єктів, розвиток галузі рибництва у районі та шляхи поліпшення ситуації

Жовтень 22, 2011 | Коментувати | Переглядів: 3 193

Відбулося чергове засідання колегії райдержадміністрації, на якому розглянули лише одне питання: про стан водних об’єктів, розвиток галузі рибництва у районі та шляхи поліпшення ситуації.

Воно виникло невипадково.

— Природоохоронна прокуратура аналізувала ситуацію, що склалася у водному господарстві району, — сказав на початку колегії голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук. — Окрім того, Міністерство охорони навколишнього природного середовища надіслало лист на моє ім’я. У ньому йдеться про те, що у нашому районі виявлено непоодинокі випадки передачі водних об’єктів в оренду без погодження договору оренди з відповідними державними органами, зроблено наголос на тому, що у нас не виконують вимоги розпорядження голови ОДА від 11. 10 2006 р. «Про Тимчасові рекомендації з надання водних об’єктів у користування на умовах оренди». Тому потрібно розібратись у цих питаннях і навести лад у галузі рибництва. Я підписав розпорядження про створення комісії для перевірки водних об’єктів. Її очолює мій перший заступник Іван Грималюк.

Голова РДА Ярослав Шинкарук звернувся до представників правоохоронних органів з вимогою теж приділити цьому питанню належну увагу: «Я підписав розпорядження про встановлення єдиної орендної плати за землю, але його не виконують, хтось його блокує». Щоб зрозуміти, в чому суть проблеми, наведемо кілька цифр.

Загальна площа земель водного фонду в нашому районі становить 106,4 га, в тому числі так званого водного дзеркала, яке використовують для розведення риби, — 64,5 га, з яких 49,5 га передано в оренду (мова йде про 59 ставків), і майже 15 га перебувають на балансі сільських рад. Річна орендна плата в середньому по району становить 637 грн. за 1 га на рік. Найвища річна плата за 1 га водного дзеркала – 6793 грн. — у місті Косові (її сплачує обласна організація УТМР), найнижча (105 грн. – на рік!) — у селі Вербовці (ПП «Книшов»).

— Такого не може бути, — категорично заявив голова РДА Ярослав Шинкарук. — Ми живемо в одному районі, в одній області, в одній державі, де діють однакові для всіх закони.

Велика розбіжність в орендній платі за 1 гектар і землі, і водного плеса, яка подекуди різниться у 8 разів, змусила органи виконавчої влади області і району приділити цьому питанню більш пильну увагу. До того ж, незабаром воно стане предметом обговорення чергової колегії облдержадміністрації.

Є ще одна проблема. Власники чи орендарі ставків, які утримують їх для розведення і вилову (реалізації) риби, є суб’єктами господарювання, відтак повинні звітувати про свою діяльність. Однак, за словами начальника районного управління статистики Ігоря Костюка, вони цього не роблять. Коли статуправління почало наполягати на своєму законному праві отримувати таку інформацію, деякі власники і орендарі ставків засипали їх листами-відповідями, у яких виправдовувались, мовляв, у їхніх ставках немає води, бідкались, що ставок зруйнувала повінь і тепер потрібні чималі кошти на його відновлення, дехто навіть написав, що його ставок має суто декоративний характер.

Начальник управління Держкомзему в Косівському районі Роман Баранюк повідомив членам колегії:

— У нашому управлінні зареєстровано 13 підприємців і фірм, що мають у користуванні ставки за межами населених пунктів, а також у селах Вербовці, Кобаках, Лючі, Розтоках, Старих Кутах, Трачі, Черганівці, Косові і Кутах. Вартість оренди водного дзеркала в загальному по Україні становить 15 гривень за га. Розпорядженням райдержадміністрації від 2006 року було створено комісію для обстеження цих земельних ділянок.

Неодноразово головам місцевих рад направляли листи, щоб вони надали виконавчій владі інформацію про всі водні об’єкти, розташовані на їх території. На жаль, тісної співпраці з органами місцевого самоврядуванні у вирішенні цього питання і досі не налагоджено, а без неї не обійтись.

Заступник начальника ДПІ Василь Луканюк дав членам колегії наступні роз’яснення:

— Згідно з вимогами Податкового кодексу, у межах населеного пункту, де проведено нормативно-грошову оцінку, розмір земельного податку за землю, в тому числі за ту, на якій розташовано ставки, встановлюють у розмірі 1 відсотка від цієї нормативно-грошової оцінки. Якщо нормативно-грошову оцінку не проведено, ставки земельного податку встановлюють залежно від чисельності населених пунктів: до 3 тисяч осіб – 0, 24 грн. за 1 м кв., від 3 до 10 тисяч – 0,48 грн. за 1 м кв. За межами населених пунктів ставки земельного податку розраховують у розмірі 0,3 відсотка від нормативно-грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, яка з 1.01.2011 року становить 10854 грн. 41 коп. Орендну плату за землю встановлюють згідно з договором оренди, в якому річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку і не може перевищувати 12 відсотків загальної нормативно-грошової оцінки. Розмір орендної плати може бути більший у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Власників та орендарів ставків перевірятиме і ветеринарна медицина, про це заявив начальник управління ветеринарної медицини в Косівському районі Іван Щур.

Перевірятимуть санітарний стан водойм і стан здоров’я риби, яку власники вирощують для реалізації.

Члени колегії вели мову і про те, що підприємцям, які утримують ставки і займаються розведенням риби, слід дотримуватись і відповідних норм зарибнення. Якщо ж вірити, деяким з них, то у їхніх ставках узагалі немає риби.

— Це неправда, — твердо заявив Кобаківський сільський голова Олександр Кисилиця. — Всі знають, що власники беруть від 50-100 грн. за вудочку і отримують певний зиск від цієї діяльності. Коли мене обрали сільським головою, я з’ясував, що один з орендарів платив за свої ставки лише 120 гривень. Цього року ця сума зросла до 1400 грн. – суттєва різниця. Ведемо перемовини з іншими орендарями і власниками. Переконуємо їх, що платити за ставки треба не сміхотворну, а передбачену законодавством плату. Як голова сільської ради я підтримую створення такої комісії і теж хочу, щоб у цій галузі навели лад, зокрема встановили однакову орендну плату для всіх суб’єктів господарювання.

— Вивчаючи це питання, бачу недоліки в роботі органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, які надавали ці ділянки в оренду і мали контролювати цю галузь, — сказав голова РДА Ярослав Шинкарук. — Оцінку діяльності цих державних службовців повинні дати правоохоронні органи. Ми не маємо наміру відбирати у підприємців ставки, розривати з ними договори оренди. Наше завдання — привести цю ділянку роботи у правове поле, усунути виявлені недоліки. За задоволення потрібно платити. Якщо підприємець не може дати раду своїм ставкам, хай віддасть їх сільській раді, а та знайде дбайливого і ефективного власника.

Необхідно встановити єдину для всіх плату за оренду водного дзеркала, яка передбачена чинним законодавством. Власники ставків мають дотримуватись норм зарибнення водойм і звітувати про свою роботу у відповідні державні органи. Сьогодні ми вирішуємо державне питання і робимо це цивілізованим шляхом. Прошу не сприймати цю колегію та діяльність створеної комісії як цькування окремих підприємців чи всієї галузі рибництва загалом. Але не може бути такого, що бюджет тріщить по швах, голова сільської ради щодня їздить у район з простягнутою рукою і просить: «Дай», а в цей час десятки гектарів території сільської ради використовують за безцінь.

Для тих читачів, які не зрозуміли останньої гострої репліки голови райдержадміністрації, пояснимо: уся орендна плата за землю, в тому числі за водне дзеркало (тобто ставки), потрапляє у бюджет сільської ради, на території яких ці ставки розташовані. Це суттєва стаття доходів для потреб громади, якою добрий господар не буде нехтувати.

Аліса МУДРИЦЬКА.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.