Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Чий ворог Національний природний парк «Гуцульщина»?

Жовтень 19, 2011 | Один коментар | Переглядів: 3 476

Гарячі пристрасті, які вже майже десять років вирують навколо Національного природного парку «Гуцульщина», до змісту діяльності парку  не мають ніякого стосунку.

Парадокс? Аж ніяк.

Парк створено указом Президента України, і він відображає як світову практику охорони природних територій, так і прагнення українського народу та його влади зберегти карпатський зелений оазис як останню соломинку для порятунку вщент зруйнованої екології України.

Проблема в іншому: за минуле десятиріччя відповідні державні органи законодавчо так і не врегулювали питання розмежування територій, особливо спірних. І це є постійним джерелом дезінформації, прихованих і відвертих конфліктів.

Розібратись в тому, чи є парк ворогом для природи нашого краю, вирішила Громадська рада при Косівській РДА, створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 р. № 996, розпорядження ОДА від 10.02.2011 р. і розпорядження Косівської РДА від 11.04.2011 р.  6 жовтня вона зібралась на своє п’яте засідання. Члени ради — представники усіх громадських організацій району: Богдан Радиш, Володимир Тутуруш, Петро Підлетейчук, Зіновій Библюк, Марія Равшер, Анна Богдан та ін. (всього 31 із 35 членів ради), відомі в районі люди, зустрілися з директором НПП Василем Пророчуком, його заступником Юрієм Стефураком, завідувачами відділів, працівниками.

Усі без винятку були вражені тією великою науковою роботою, яку ведуть спеціалісти парку з вивчення, збереження і примноження флори і фауни наших лісів. Змістовні доповіді кандидата біологічних наук Любомира Держипільського – завідувача наукового відділу, та Вікторії Лосюк – завідувачки відділу екологічної освіти, доповнені мультимедійними презентаціями, дали можливість побачити багатства Карпат, які творилися протягом мільйонів років, і результати нашого безвідповідального господарювання. Стало очевидним, що природа надто тендітна і вже не витримує агресивного техногенного навантаження. Звідси – буревії і руйнівні повені, кліматичні аномалії, довготривалі посухи, як цього року, зсуви ґрунтів… Як усе це відбивається на здоров’ї людини, уже й не кажу: кожен відчуває на собі.

У присутніх виникло чимало запитань з приводу відновлення втрачених видів рослин і тварин, чистоти довкілля, якості води, рекреаційних можливостей парку, роботи маєтку святого Миколая. Багато відповідей ми отримали, відвідавши структурні підрозділи НПП – лабораторний корпус, розсадник у Кобаках, садибу святого Миколая у Пістині, рекреаційне містечко «Шешори».

Але натомість з’являлися нові й нові запитання. Чому в Європі охороняють майже 18 відсотків територій, а в Україні цей показник не досягає навіть 6? Чому в нашій області мало б бути принаймні 25% заповідних земель, а маємо не цілих 12%? Чому при зменшенні території Кутського лісгоспу з 23 000 га до 16 000 га план суцільних вирубок збільшився з 8,6 тис. м куб. до 10,6 тис. м куб? Чому лісгоспи почали рубати 50-літній ліс, якщо це рівнозначне екологічній катастрофі?

Хто дасть відповіді на ці запитання?

Вважаємо, що громада також повинна долучитися до того, щоб проблеми лісокористування вирішували  правильно, з думкою про день завтрашній.

Національний природний парк «Гуцульщина» робить це сьогодні: оберігаючи зелені легені Європи – Карпати, відстоює право кожної людини на комфортне життя серед чистого довкілля.

Вклонімося щиро за це.

Аделя ГРИГОРУК,
член Громадської ради.

Світлини Богдана Штундера.

P. S. А розмежування територій між НПП «Гуцульщина» і сільськими громадами – справа найближчого часу. Таке доручення керівництву району дав голова ОДА Михайло Вишиванюк. Важливо інше – щоб після встановлення меж не пішла по лісу гуляти сокира. Хто її спинить тоді?

0

Коментарі

Один коментар

  1. Чий ворог Національний природний парк «Гуцульщина»? | Національний природний парк «Гуцульщина»
    Листопад 3, 2011 о 10:04

    […] Джерело: http://gk.if.ua/2011/10/19/4301/ […]

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.