Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

На Івана, на Купала

Липень 24, 2011 | Коментувати | Переглядів: 3 215

Вже доброю традицією на Косівщині є влаштовування у Купальську ніч вечорниць із танцями, іграми та забавами, а ще, звичайно, пошуки цвіту папороті, як-то кажуть люди чи говорять легенди, на щастя. І комусь, можливо, саме в ніч на Івана Купала пощастило таки здійснити найпотаємніші бажання.

У ніч проти сьомого липня навіть тихий дубовий ліс не зміг заснути. З його глибини доносилася українська пісня, чути було жартування і веселощі.

Туристичний комплекс “Легенда Карпат”, що у Старих Кутах, скликала на забави гостей із сусідніх сіл і всієї Косівщини. Тут готувалися до купальської ночі. Дівчата плели віночки, а хлопці потайки веселилися, приміряючи кумедні костюми казкових героїв.


З ініціативи і підтримки дирекції туристичної бази “Легенда Карпат” та організованості працівників культури району, вдалося зібрати на старокутській землі багатьох талановитих виконавців Гуцульщини, влаштувати чудове та незабутнє свято.

На сцені серед лісу, який забарвлювали яскраве освітлення і відблиски гуцульських орнаментів на вишиванках, відбувався грандіозний концерт.

Найзабавніше, певно, було молоді, бо саме вони поринули з головою у вир традицій – дівчата заплітали “коси” тополі “Марині”, пускали вінки за водою, а хлопці стрибали через вогнище і грали у захоплюючі ігри.

І не було, напевно, серед присутніх людини, яка б не повірила у спражню казку, не побувала на справжньому купальському святі, не повеселилася і не посміялася від душі та із задоволенням не наповнила своє серце теплотою і добром, які дарували довкола. І, мабуть, не було б серед присутніх і тієї людини, яка все-таки пішла шукати той цвіт папороті, що приносить щастя, і, хочеться вірити, знайшла його. Та легенда це чи вигадка — знати тільки їй, а нам у той вечір, на Івана, на Купала, щастя вистачило всім.

Мирослава ДОЛИНЧУК.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.