Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

20 червня – День медичного працівника

Червень 25, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 745

Струнка, по-дівочому усміхнена жінка впевнено вибирає шлях серед стежок-доріжок, що веде до роботи. Марія Майданюк знає їх, як своїх п’ять пальців, бо багато років їздить на своєму «сталевому коні» в село Старі Кути до праці.

Народилась і виросла Марійка у селі Пробійні Верховинського району, в родині Дмитра і Марії Маротчаків.

Закінчивши Верховинську школу, дівчина вступила на навчання у Коломийське медучилище. У 1978 році Марійку направляють працювати у село Річку нашого району, де вона пропрацювала десять років завідуючою ФАПом № 2. Молодому фельдшеру доводилось працювати і вдень і вночі, бо часто в селі виникали спалахи інфекційних хвороб. Пам’ятає, як приймали пологи і вдома, і в дорозі.

Багато вистраждано, пережито, — згадує Марія Дмитрівна.

У цьому мальовничому куточку Карпат, у селі Річці, дівчина вперше закохалася. Вийшла заміж за Василя Майданюка, народила сина Володимира і за сімейними обставинами родина Майданюків переїхала жити і працювати у селище Кути.

Марія Дмитрівна працювала у терапевтичному відділенні Кутської поліклініки під керівництвом лікаря Надії Василівни Федюк. Саме Надія Василівна, як передовий лікар з великим стажем роботи, усі свої знання, практику і навики передала улюбленій учениці Марії Дмитрівні.

Коротким було щастя і подружнє життя Марійки і Василя. У 1988 році їхню родину спіткало горе – у автокатастрофі загинув чоловік, а її, з ласки Божої Матері і лікарів, вдалось повернути до життя. Та Марія Дмитрівна залишилась інвалідом, але продовжувала працювати.

У листопаді 2010 року адміністрація Кутської лікарні запропонувала Марії Дмитрівні очолити ФАП № 1 у селі Старих Кутах.

В охайному і затишному ФАПі Марія Дмитрівна працює із акушеркою Ганною Петрук, дитячою медсестрою Ольгою Лазорик і молодшою медсестрою Любою Салапатою. Маленький, але дружний колектив живе за принципом: «Сказано – зроблено», докладаючи чимало зусиль, щоб односельці були захищені від недуг…

За 33 роки праці Марія Дмитрівна має чимало грамот і подяк. Та найголовнішим і найціннішим дарунком для неї є повага, вдячність і визнання людей, односельців. Бо всю себе віддає людям.

Варвара МЕРЕЩУК,
с. Старі Кути.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.