Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Відбулося спільне засідання колегії райдержадміністрації і ради з питань соціально-економічного розвитку району, боротьби з корупцією і злочинністю

Квітень 29, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 533

У її роботі взяли участь голова обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк, заступник голови ОДА Руслан Гусак, голова районної ради Андрій Клуб, начальник головного управління культури ОДА Володимир Федорак. Вів засідання голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук.

В атмосфері страху і ризику

Заступник голови РДА Ярослав Бринський зробив аналіз стану справ у сфері малого бізнесу та розповів про шляхи вдосконалення розвитку підприємництва у нашому районі. Він поінформував, що на 1 січня цього року на Косівщині було зареєстровано 723 юридичні особи та 5154 фізичних осіб-підприємців, зайнятих у сфері малого бізнесу. Це на 1,1 відсотка більше, ніж торік. Але остання цифра – лише оптимістична верхівка величезного айсбергу, який має чималу підводну і менш позитивну частину. Саме на проблемах і недоліках, а не на констатації реальних успіхів, просив зосередити увагу доповідача і всіх присутніх голова РДА Ярослав Шинкарук.

Владу району турбує неприємна тенденція: починаючи з жовтня минулого року, кількість підприємців, які скасовують свою діяльність, перевищує число тих, які хочуть її започаткувати. Багатьох відлякує законодавча новація — обов’язок сплачувати єдиний соціальний внесок у Пенсійний фонд України.

За словами доповідача, район займає традиційні для себе 3-4 місця за кількістю підприємців — фізичних осіб, поступаючись лише містам Івано-Франківську, Коломиї і Калушу. Питома вага зайнятих у сфері малого бізнесу від загальної кількості працездатного населення у нашому районі становить 14,2 відсотка. Це і фізичні і юридичні особи. Якщо брати до уваги малі підприємства, то з ними ситуація складніша — лише 2,3 відсотка до загального рівня зайнятості. За цим показником ми посідаємо 14-16 місця в області. Обсяг реалізованої малими підприємствами продукції становить 56 мільйонів — 15 позиція в обласному рейтингу. Середньомісячна зарплата найманих працівників у сфері малого бізнесу в нашому районі становить 674 гривні – 19 (останнє) місце в області. Щоправда, ця цифра не відображає реального стану справ, бо в Україні майже третина заробітної плати перебуває в тіні. Косівщина не є винятком з цього негативного правила. «У нас населення дуже добре знає законодавство і способи, як його обійти, — пояснив Ярослав Бринський. – Підприємці приймають робітників на півставки, на умовах неповного робочого дня». До того ж, ні для кого не секрет, що велику частину зарплат продовжують виплачувати у конвертах, хоча районна влада і фіскальні органи з цим явищем активно борються.

Від діяльності місцевих малих підприємств торік до бюджетів усіх рівнів надійшло 9,5 мільйона гривень, що на 1,1 мільйона гривень більше, ніж позаторік. Але це лише 5 частина усіх місцевих надходжень до бюджету.

Ярослав Бринський окреслив ряд основних проблем, що стали на заваді розвитку малого бізнесу. Це недостатнє державне фінансування стихійно небезпечних гірських населених пунктів. Ускладнено доступ до ресурсів, у першу чергу фінансових. У банках зросли процентні ставки, через це підприємці не можуть брати кредити. Щоправда, є можливість надати кошти через Фонд підтримки підприємництва — під 13 відсотків річних, так звані пільгові кредити. За минулих п’ять років їх у нашому районі було надано майже на 0,5 мільйона гривень. Але це – крапля в морі.
Ряд проблем допомагає вирішувати районний центр зайнятості: надає кошти для створення дотаційних робочих місць (торік їх було понад 80), одноразові грошові допомоги для започаткування власної підприємницької справи (минулого року їх отримало 57 наших краян).

Для розвитку малого бізнесу виконавча влада розробила ряд заходів: надання пільгових кредитів через регіональний фонд підтримки підприємництва, зменшення рівня безробіття, сприяння створенню і розвитку кадрового потенціалу працівників малих підприємств за допомогою центру зайнятості і навчальних бізнес-центрів тощо. На жаль, у районному бюджеті цьогоріч передбачили лише 10 тисяч гривень на розвиток підприємництва, хоча мало би бути 0,5 відсотка від дохідної частини, а це майже 900 тисяч.

Голова районної асоціації інвалідів Марія Смєлік порушила питання працевлаштування молодих інвалідів. Сьогодні у нашому районі живуть 437 дітей-інвалідів, більше півсотні досягли 18 років, кілька сотень працездатних людей з обмеженими фізичними можливостями — віком до 35 років. Держава допомагає їм здобути фах, але застосувати його вони не можуть – працедавці вкрай неохоче беруть неповносправних на роботу. Діяльність у сфері малого бізнесу, започаткування власної справи для багатьох із них стали б виходом із тупикової ситуації. Марія Іванівна попросила, щоб відповідні державні установи та організації розробили ряд заходів з цього приводу.

Начальник ДПІ в Косівському районі Оксана Мельниченко роз’яснила основні принципи перевірки малих підприємств, бо дехто з присутніх скаржився на часті і безпідставні рейди контролюючих органів, розповіла також про заходи боротьби з бізнесменами, які вміло маніпулюють чинним законодавством і вдаються до заниження заробітної плати своїм найманим працівникам.

— Наші підприємці сьогодні живуть в атмосфері страху і ризику, — зробив невтішний висновок голова РДА Ярослав Шинкарук. – Я спілкувався з ними, вони не знають до кого йти, кому вірити і що робити. Якщо хочуть щось зробити і щось заробити, їм треба побувати в усіх установах і там «щось залишити», треба вийти до тих, хто на дорозі зупиняє, щоб фури з виробленою продукцією могли доїхати до пункту призначення. Всі знають, під яким тягарем підприємці у нас перебувають, і ніхто на це не реагує. Чому вони припиняють свій бізнес? Бо комусь уже терпець урвався і гордість не дозволяє більше згинатись, а когось довели до того, що залишився ні з чим, не може стати на ноги, — констатував керівник виконавчої влади району. А відтак звернувся до присутніх на засіданні колегії представників правоохоронних органів і всіх служб, причетних до малого бізнесу, з вимогою забезпечити сприятливий клімат у цій сфері, не заважати, а, навпаки, допомагати людям, які заробляють самі на себе, створюють нові робочі місця і поповнюють державну скарбницю чесно сплаченими податками.

Не звалюймо все на міліцію

Наступним у порядку денному засідання колегії була доповідь начальника РВ УМВС з питань профілактики злочинності. Він визнав, що у цьому напрямку не все гаразд і назвав ряд об’єктивних причин, що призвели до цього. По-перше, дається взнаки надмірне навантаження на одного дільничного інспектора міліції, які обслуговують значно більшу кількість населення, ніж це передбачено нормативами. Якщо помножити це на важкодоступність, розкиданість і віддаленість гірських населених пунктів, матимемо те, що маємо. Через це, наприклад, міліціонерам не завжди вдається оперативно виїхати на місце події. Друга проблема – недостатнє фінансування органів внутрішніх справ, передусім в частині забезпечення пальним. Частково цю проблему вдається вирішити за рахунок коштів місцевого бюджету, які передбачають у районних програмах. Але їх замало. Наприклад, цього року на такі потреби районна рада виділила лише 10 тисяч гривень. Цього замало, вважає В.Заплітний, адже в райвідділі є 15 одиниць транспорту.

Голова районної ради звернув увагу присутніх на зростання злочинності в районі і запитав начальника РВ УМВС, що правоохоронці краю роблять для профілактики правопорушень серед осіб, які мають до них схильність, зокрема молоді, або вже притягувались до кримінальної відповідальності.

Віктор Заплітний підтвердив факт зростання рецидивної злочинності і назвав причини, які до цього призводять. Коли засуджені повертаються додому з місць позбавлення волі, вони часто опиняються на вулиці і без засобів до існування: рідні продали житло, роботи немає, місцевим радам і громадам до їхніх проблем байдуже. Безвихідь штовхає цих людей на нові злочини.

Не звалювати всі проблеми на міліцію закликали присутніх прокурор району Василь Кричун і голова РДА Ярослав Шинкарук. Вони нагадали, що в районі є багато служб, діяльність яких дотична до профілактики злочинності. Громадськість теж не повинна бути байдужою. Адже кожен з нас може зробити зауваження підліткам і молодим людям, які лихословлять чи хуліганять у громадському місці, не чекати міліції, а самим спробувати втихомирити бійку на дискотеці тощо.

Головний лікар Косівської ЦРЛ Іван Фазан запропонував головам місцевих рад активно залучати людей, схильних до правопорушень, до виконання громадських робіт і суспільно-корисних справ. У такий спосіб їх можна забезпечити роботою і засобами існування, після виконання яких у них залишиться менше часу і сил для протиправних дій.

Про програму реформування житлово-комунального господарства району на наступні кілька років доповідав начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури РДА Василь Склепович. Її головне завдання – благоустрій, облаштування водопостачання і водовідведення, вуличне освітлення, збір і утилізація побутових відходів у наших населених пунктах, ремонт і утримання житлового фонду, налагодження конструктивних стосунків між споживачами і надавачами послуг, створення об’єднань власників багатоквартирних будинків. Кожен населений пункт району має розробити аналогічну програму.

Голова РДА Ярослав Шинкарук теж вважає цю проблему дуже важливою. Він закликав жителів Косівщини брати більш активну участь у розробці таких програм, проводити громадські слухання, на яких разом вирішувати, як навести порядок у кожному населеному пункті.

Михайло Вишиванюк: Працюєте добре, але недоліки є

Голова обласної державної адміністрації Михайло Вишиванюк зайшов у зал під завісу засідання колегії, коли розгляд трьох основних питань було закінчено. Був як завжди небагатослівний, конкретний, доброзичливо різкий у висловлюваннях і характеристиках.

— Я не приїхав критикувати Косівський район. Ви, слава Богу, працюєте нормально. Але недоліки є, — задав тон розмові губернатор. Після цього засипав присутніх питаннями, що стосувались порушених на засідання колегії тем, і не тільки. Поцікавився, скільки кооперативів з благоустрою населених пунктів створено у наших сільських радах. Відповідь: «У Пістині» його не задовольнила. Запитав: «Чого ви чекаєте? Держава через фонди зайнятості дає гроші на їх створення. Зберіть безробітних, налагодьте виробництво тротуарної плитки у своєму селі. У такий спосіб вирішите кілька проблем: забезпечите людей роботою, налагодите виробництво, ще й благоустрій у селі зробите – викладете плиткою територію довкола шкіл, будинків культури, ФАПів, сільських рад. Хіба це велика математика?».

Голова ОДА добирався до адмінбудинку РДА центральною вулицею райцентру і оцінив її стан: «Зробили у Косові об’їзну дорогу, а тепер розбили центральну. Треба її відремонтувати. Спробуємо допомогти в цьому». Пам’ятає Михайло Вишиванюк про наші біди з водопостачанням, запитав, що робить місцева влада для вирішення цієї проблеми. Голова РДА доповів, що багато робіт у Косові і Кутах уже виконано, але для їх закінчення необхідно ще 700 тисяч гривень. «Треба зробити так, щоб поставити крапку у цій проблемі багаторічної давності», — сказав губернатор і пообіцяв надати підтримку у її вирішенні.

Михайло Вишиванюк порадив керівникам установ та організацій району бути проявляти більше ініціативи: «Якщо будете сидіти у Косові і чекати, що хтось вам щось привезе чи вирішить за вас ваші проблеми, нічого не висидите. Сьогодні кожен керівник має право поїхати у Київ зі своїм інвестиційним проектом і захищати його на рівні Міністерства фінансів. Треба їхати у столицю, штурмувати кабінети високоопосадовців, допікати, не виходити з їхніх кабінетів, якщо треба — ночувати у приймальні, поки не вирішите ваших проблем. А багато з вас вважає так: лист у Київ написав – роботу зроблено. Тепер сидить і чекає, поки буде результат».

Михайло Вишиванюк запропонував радикальний метод боротьби з тотальним засміченням місцевих теренів: «Створіть при місцевих радах підрозділи екологічної поліції, які слідкуватимуть за дотриманням чистоти і каратимуть тих, хто засмічує довкілля. Поставте їх на самофінансування: 50 відсотків коштів від стягнених штрафів хай сплачують у місцевий бюджет, а 50 відсотків залишають собі на заробітну плату. Інакше не поборемо сміття. Ми вихваляємо наш туристичний край, а він — по коліна у смітті. Ніякою агітацією ми людей не переконаємо, поки не вдаримо їх по кишені. Тоді будуть знати, що не можна смітити. Запитайте своїх дідів, які ще пам’ятають часи панської Польщі, що було б, якби вони в той час вивезли сміття на ріку? Та це була би для них кара небесна. А тепер сусідові під хату свій непотріб висипають. Збирайте сесії, розробіть відповідні положення про створення таких підрозділів — і наводьте порядок».

Щодо залучення інвестицій, голова ОДА сказав наступне: «Як ви плануєте їх отримувати, якщо у вас на душу населення виготовлено 1000 гривень продукції за рік? У Китаї на 2011 рік запланували створення 14 мільйонів робочих місць з продуктивністю праці 100 тисяч доларів. Порівняйте з вашою і побачимо, де ми з вами, сильні і гонорові українці, перебуваємо».

Заступник голови РДА і за сумісництвом начальник управління економіки Ярослав Бринський кинувся захищати честь району з цифрами на устах. Голова ОДА махнув рукою і посадив його на місце: «Сідай. Ви ще добре виглядаєте, бо у Калуші продуктивність праці становить 716 гривень».
Рецепт залучення інвесторів від Михайла Вишиванюка максимально простий – створити для них сприятливий клімат і такі умови, щоб вони до нас у чергу вишикувались: надавати їм земельні ділянки на безоплатних умовах, створювати інфраструктуру і прокладати дороги за кошти бюджету, не «пресувати» поборами і перевірками.

Представники виконавчої влади району розповіли про заходи, які вони розробили для залучення інвесторів, зокрема, на території сільських рад визначено земельні ділянки, придатні для цих потреб. Слово для репліки взяв ? Роман Баранюк. Він зауважив, що в районі обмаль вільних земельних ділянок, придатних для ведення серйозної підприємницької діяльності, і звернув увагу губернатора на заліснені території «Райагролісу», які місцеві ради не можуть вилучити і надати інвесторам, бо законодавство забороняє зміну їх цільового призначення. Роман Баранюк попросив очільника виконавчої влади області посприяти у вирішенні цього питання на рівні Кабміну.

«Підготуйте і обґрунтуйте звернення з цього приводу на ім’я Президента і Прем’єр-міністра, спробуємо вирішити його, — відповів Михайло Вишиванюк. — Ми зараз разом з головою РДА і головою районної ради поїдемо у Брустури. Хочу порадитись з людьми: що будемо робити з комунальними лісами? Хочу почути їх думку».

Голова Пістинської сільської ради Тарас Бейсюк нагадав про багатостраждальні межі НПП «Гуцульщина», які і досі не можуть погодити, що, на його думку, лише ускладнює питання вирішення соціально-економічних проблем нашого краю.

Михайло Вишиванюк теж вважає, що під час зонування Парку не врахували інтереси горян. Він переконаний: треба провести сходи селян і послухати їхню думку щодо того, які території слід вилучити з Парку, після цього погодити нові межі з громадою кожного населеного пункту, прийняти відповідні рішення на сесіях місцевих рад і вирішувати це питання на рівні уряду».

— Національний парк потрібен, але все має бути в межах розумного. Потребує також вирішення доля колишніх міжколгоспних лісів. Є пропозиція приєднати їх до державних. Я маю з цього приводу іншу думку. Вважаю, що жителі гірських населених пунктів під час приватизації були обділені. Жителі міст змогли приватизувати свої квартири. Селяни рівнинної території отримали чималі земельні паї. А гуцули в горах залишились без нічого. Переконаний: ми можемо знайти розумне вирішення цього питання і законну форму передачі цих лісів, які нині є некерованими або слабо керованими, громадам населених пунктів. А вони разом з владою будуть думати, як їх раціонально використовувати. Але ні в якому разі не вирубувати».

На цій любій серцю кожного гуцула обнадійливій ноті голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк завершив свою ромову з косів’янами.

Аліса МУДРИЦЬКА.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.