Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Місцеве самоврядування: робота в комісіях

Квітень 10, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 114

У Косівській районній раді цього скликання створено 15 постійних депутатських комісій, які охоплюють широкий спектр діяльності практично всіх галузей району. Варто зазначити, що до складу кожної комісії увійшли працівники різних політичних сил, часто радикально протилежних за своїми поглядами. Це дає підстави сподіватись на неупереджений і об’єктивний розгляд багатьох питань. Сьогодні читачі дізнаються про роботу однієї з них: комісії з надзвичайних ситуацій, житлово-комунального господарства, транспорту і зв’язку. Її очолює депутат районної ради трьох скликань, член Народної партії, підприємець? Михайло Іванович Шатрук.

— До складу комісії входять авторитетні і фахові депутати, — розповів нашому часопису голова комісії Михайло Іванович Шатрук. – Кожен має вищу освіту. Моїм заступником є Анатолій Леонтійович Узюмов, головний лікар Косівської СЕС, секретарем – Микола Васильович Данилюк, приватний підприємець. До складу комісії входять також Валерій Яремович Боднарук, керівник Косівського РЕМу і Василь Петрович Атаманюк, директор будівельної фірми. Ми вже провели чотири засідання. Роботи маємо багато, працюємо інтенсивно. Приємно, що мої колеги відчувають свою відповідальність перед виборцями, не пропускають засідань без поважних причин, беруть у них активну і зацікавлену участь.

— Надзвичайні ситуації, зокрема, стихійні лиха, в нашому районі трапляються дедалі частіше.

— Справді, це дуже важлива і складна тема. До нас надходить багато звернень: від депутатів і виборців. Вони скаржаться на незадовільний стан ліквідації наслідків липневої повені 2008 року. Ми звернулися до голови РДА Я.Шинкарука з проханням надати інформацію: скільки об’єктів і які саме було пошкоджено та зруйновано, які з них внесено до першочергових у списку для проведення відновлювальних робіт. Відповіді на ці питання ми отримали. Отже: 179 об’єктів визнано найбільш важливими Для їх відновлення потрібно 163 мільйони 153 тисячі гривень. У районі таких коштів немає, тому необхідна підтримка з Державного бюджету. Веду мову про ті об’єкти, на яких було розпочато і виконано певні роботи. Якщо їх не закінчити, зведемо нанівець усе, що вже було зроблено.


Всього ж у 2008 році у районі постраждало 496 об’єктів. На жаль, ми не отримали відповіді, що хоча би декілька з них було здано в експлуатацію з повною технічною документацією, хоча для завершення окремих із них потрібно було всього 5-10 тисяч гривень. Чому жоден об’єкт не завершено і хто за це відповідатиме – невідомо. Розумію, що районна влада сподівалась на надходження коштів з Держбюджету, але їх не отримала. Багато робіт розпочали, багато коштів розпорошили. На мою думку, якби заходи з ліквідації липневої повені правильно спланували, можна було би виконати набагато більше.

— Михайле Івановичу, але роз’яснення і відповіді з цього приводу неодноразово давали відповідальні особи обласної і державної адміністрацій, зокрема голова РДА Ярослав Іванович Шинкарук. На зустрічах із жителями населених пунктів, на нарадах і колегіях, в інтерв’ю нашому часопису голова Косівської РДА визнавав, що такий підхід був неправильним. Але, за його словами, на це націлював тодішній Кабінет міністрів, який дав вказівку виконавчій владі постраждалих регіонів розпочати роботи з ліквідації наслідків стихії негайно і на всіх об’єктах, обіцяв, що кошти на ці потреби надійдуть вчасно і в повному обсязі.

— Ми теж це розуміємо, але людям від цього не легше. Тому вони не припиняють скаржитись нам на свої біди. Депутати районної ради не мають змоги вирішити цю проблему, бо для цього потрібні величезні фінансові і матеріальні ресурси. Єдине, на що можемо вплинути, це щоб під час надходження цих коштів, їх виділяли на відбудову першочергових об’єктів, перевірятимемо також правильність їх використання.

Члени нашої комісії будуть виїжджати на об’єкти, вивчати їх стан, хочемо отримати у відділі капітального будівництва відповідну документацію, залучатимемо до розгляду цих питань фахівців. Якщо виявимо порушення, передаватимемо матеріали у правоохоронні органи.

— Але такі скарги надходять давно і в різні інстанції, на них вже була відповідна реакція: кілька масштабних перевірок у районі провели контролюючі і правоохоронні органи обласного й республіканського рівнів. Чому б комісії просто не вивчити зібрані ними матеріали? Навіщо проводити вже виконану кимось роботу?

— По-перше, ми змушені реагувати на звернення виборців. По-друге, хочемо, щоб підрядники більш сумлінно виконували свої зобов’язання, ми змусимо їх виправити допущені огріхи. Наприклад, робили ґабіони, а люди нам кажуть, що замість них виріс глиняний насип. Є випадки, коли міст збудували, а поруччя на ньому немає. Невже це так важко було зробити? Окрім того, такий міст не мали права вводити в експлуатацію, адже це небезпечно. Ми довіряємо фахівцям контрольно-ревізійної служби, але вони працюють здебільшого з документами. А ми хочемо все оглянути своїми очима, «копнути глибше» — це наш обов’язок перед виборцями. Хочу, щоб нас зрозуміли правильно. Ми не маємо упередження проти конкретних осіб чи організацій. Крім цього, розуміємо, що скаржники бувають різні, деякі можуть надавати нам недостовірну інформацію. Тому всі звернення ми ретельно перевіряємо.

— Які проблеми виявила ваша комісія у житлово-комунальному господарств?

— Передусім нас цікавлять бюджетні організації. Основними розпорядниками коштів є освіта і медицина. Багато поточних і капітальних ремонтів проводять саме вони. Ми зробили відповідні запити в районний відділ освіти, ЦРЛ і вчасно отримали на них відповіді. Запросимо завідувача відділом освіти РДА на засідання нашої комісії. Хочемо, щоб він відповів на ряд запитань: які причини зумовили проведення тих чи інших ремонтів, за яким принципом підбирали підрядні організації, чому надали перевагу тим чи іншим виконавцям?

Отримуємо багато скарг від жителів району, особливо з Космача, щодо роботи транспорту. Люди нарікають на зношеність автобусів, які часто ламаються, а деякі взагалі мало придатні для перевезення людей. Навіть ходять чутки, що під час проходження конкурсу показують одні автомобілі, а, насправді, у рейс виїжджають другі. От ми і хочемо це перевірити.

Є ще одна проблема – перевезення пасажирів-пільговиків. Люди цієї категорії скаржаться на грубе поводження деяких водіїв. Ті відмовляються возити літніх людей, стверджують, що їм за це не платять, і вони працюють собі на збитки. Мене такі заяви дивують. Адже районна влада щороку дотує перевізників – відповідне рішення, зазвичай одноголосно, приймають на сесії районної ради. Кошти перераховують з бюджету як грошову компенсацію за безкоштовне перевезення пасажирів-пільговиків. Це чимала сума — приблизно півтора мільйона на рік. Основним перевізником у районі є підприємство «Скіф-Авто», яке отримує левову частку цих грошей. Ми звернулись до голови районної ради А.Клуба, а він — до прокуратури, щоб та дала доручення контрольно-ревізійному відділу перевірити правильність і законність їх використання. Хочемо також зрозуміти принцип їх розподілу між перевізниками. Є факти, що деякі водії не отримують жодних компенсацій. Де ж тоді ці кошти?

Як і всіх жителів району нас турбує поганий стан доріг. Ми викликали на засідання нашої комісії керівника «Райавтодору» Д.В.Тонієвича. З його слів зрозуміли, що справи у цій організації вкрай погані: через брак фінансування підприємство працює лише три дні на тиждень, йому не вистачає техніки. Депутати районної ради на одній з минулих сесій одноголосно прийняли звернення до начальника Служби автомобільних доріг Сергія Сендерського (текст цього звернення було опубліковано в «ГК». — Ред.), щоб «Облавтодор» включив ремонт доріг нашого району у свої кошториси на 2011 рік, а також передбачив кошти на оснащення Косівського «Райавтодору» відповідною технікою. Відповідь ми отримали. Нам обіцяють надати допомогу. Дай Боже, щоб ці обіцянки було виконано.

Дуже погана ситуація у районі з телефонним зв’язком. Торік лише одну АТС поміняли на нову, цифрову. Переконаний, якби в районі не було альтернативного виду спілкування на відстані – мобільних телефонів, то місцевий Цех електричного зв’язку №8 абоненти вже давно засипали б скаргами або взяли штурмом. Але стільниковим зв’язком користуються не всі. Мусимо думати і про літніх людей. Більшість з них звикли до стаціонарного телефону, не мають змоги купити або не можуть навчитись користуватись мобільником. Ми звернулись до керівника ЦЕЗ №8 С.Соколюк з проханням надати інформацію про кількість стаціонарних телефонів, які не працюють понад 5 днів. Наведені цифри викликають у нас сумніви. Наприклад, у селі Трачі є 68 телефонів. Торік лише три з них не працювали більше 5 днів. У Пістині – 375 квартирних, 19 службових телефонів і тільки 4 не працювало більше 5 днів. От я і хочу на сесії запитати у представників цих сіл: чи це правда? Адже нам відомо про факти, коли телефони не працювали по кілька місяців, а то й більше року. Ми визнали роботу ЦЕЗ №8 незадовільною, поінформували про це голову РДА, два депутати звернулись з проханням заслухати звіт С.Соколюк на сесії районної ради.

У поле нашого зору потрапила також діяльність поштового зв’язку. Багато жителів району, зокрема листоноші, виступають проти того, щоб пошта займалась продажем різних товарів: продуктів харчування, побутової хімії тощо. Населення не хоче, щоб йому нав’язували ті чи інші продукти, та й листоношам важко їх носити у гірській місцевості і на далекі відстані. Депутати минулих скликань неодноразово порушували це питання. Пошта опирається на закон, каже, що їм це дозволено. Ми два рази викликали представників цієї організації на засідання нашої комісії. Отримали детальний звіт про їхню роботу. Поштовий зв’язок перебуває на повному госпрозрахунку, змушений сам на себе заробляти. На продажу товарів УДППЗ? торік заробило 320 тисяч гривень. За рахунок цієї діяльності й тримаються на плаву: можуть утримувати певну штатну чисельність працівників, виплачувати їм доплату до мізерної зарплатні. Нині тут діє 4-денний графік доставки пошти. Якщо ми заборонимо листоношам займатись торгівлею, адміністрація почне їх скорочувати, доставлятиме у наші помешкання листи і газети не 4, а два-три рази на тиждень.

Ми почали шукати причину: чому поштовий зв’язок опинився у такій непростій фінансовій ситуації? Адміністрація ППЗ? нам її назвала: впродовж останніх років чинять тиск на пенсіонерів і окремі категорії жителів району – у добровільно-примусовому порядку змушують їх отримувати пенсії і соціальні виплати через установи банків. А виплата цих коштів є великим джерелом прибутку для поштової служби України.

Ми прекрасно розуміємо, чому цей процес відбувається. Є на це об’єктивні причини — за доставку грошей людям додому Пенсійний фонд України платить поштовикам 12 відсотків від загальної суми цих виплат. Це дуже великі суми. Їх можна спрямувати на виплату тих же пенсій і допомог. Тому ПФУ, як державна організація, змушена дбайливо ставитись до бюджетних грошей і не хоче «пенсійними коштами» дотувати поштовий зв’язок. Банківське обслуговування для держави вигідніше, за ці послуги ПФУ нічого не платить фінансовим установам.

Поки кожен дбає про свої інтереси: ПФУ – держави, пошта – своєї галузі, страждають люди. У селах району сьогодні функціонує лише 7 відділень банків. Жителі тих населених пунктів, де їх немає, змушені їхати за пенсією до райцентру. Минулого року на банківське обслуговування перейшли 1105 пенсіонерів. Я вже не рахую тих, хто отримує соціальні виплати. Буквально вчора я був в одному з банків і на власні очі бачив, як жіночка не могла отримати гроші, бо їх не було. Отже, бачимо, що і тут не все гаразд. Якщо пенсіонер приїде з Акрешор, Трача чи Снідавки, всуне картку у банкомат, а там немає грошей, він змушений повертатись додому, а відтак знову їхати в райцентр. Це чималі витрати: часу і здоров’я, на проїзд. До того ж, багато літніх людей за станом свого здоров’я не можуть самі поїхати за пенсією, багато не вміють користуватись банкоматами. Тому звертаються за допомогою до чужих, а то й малознайомих людей, серед яких можуть натрапити на аферистів і зловмисників

Поштовики стверджують, що Пенсійний фонд порушує ст. 41 Конституції і пункт 7 статті 16 Закону «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування», де чітко вказано, що пенсію повинні виплачувати за місцем проживання одержувача. ПФУ свою позицію теж захищає: опирається на ст. 47 цього ж закону, яка гласить: виплата пенсій може проводитись підприємствами поштового зв’язку або банківськими установами за згодою пенсіонера та одержувача пенсії. Вважаю, що в цьому випадку слід уважно читати Закон і звертати увагу на слова «або» і «за згодою».

Ми не захищаємо пошту. Ми захищаємо людей, пенсіонерів, які багато років працювали, а сьогодні ними маніпулюють. Тому хочу звернутись до жителів району, щоб вони знали: ніхто не має права змушувати їх отримувати пенсію лише у банку. Кожен сам і на власний розсуд має вибрати установу, де йому зручніше отримувати ці кошти: вдома — з сумки листоноші, чи в райцентрі — з банкомату. Так само ніхто не може зобов’язати людей купувати товари, які їм пропонують листоноші.

Водночас порадив би і банкам поліпшувати свою роботу. Адже їм вигідно працювати з великими грошима, які вони отримують від ПФУ та соціальних установ на виплату пенсій і соціальних допомог. То хай банкіри і про людей дбають: встановлюють банкомати у кожному селі, слідкують за тим, щоб вони вчасно і без перебоїв видавали клієнтам гроші.

Коли наша комісія почала працювати, всі подумали, що хтось із нас на когось щось шукає, когось хоче вигнати з роботи. Це не так. Маємо велике бажання допомогти людям і навести порядок у тих галузях, діяльність яких вивчає та аналізує наша депутатська комісія. Надіємось, що зможемо допомогти жителям району вирішити багато проблем, які їх хвилюють.

Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА.
На фото: засідання комісії завжди проходять активно і зацікавлено.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.