Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Чи легко керувати районом?

Березень 3, 2011 | Коментувати | Переглядів: 3 160

Від часу останніх виборів, 31 жовтня 2010 року, голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук побував у Рожнові, Пістині, Вербовці та у віддалених селах Трачі, Микитинцях, Великому Рожині, Акрешорі, Вижньому Березові.

Немає в районі жодного населеного пункту, де за неповних три роки голова райдержадміністрації з метою сприяння у вирішенні проблем не провів би по кілька днів голови РДА, виїзних прийомів, не побував на сходах жителів. І не було за роки відновленої незалежності України на Косівщині таких природних катаклізмів, які припали на останні три роки: надзвичайно руйнівна липнева повінь 2008-го та повеневі паводки 2010-го, буквально «гарматний обстріл» з небес кількох населених пунктів району градом небувалої величини, внаслідок чого були повністю знищені шиферні, ондулінові покрівлі дахів, зруйновані замоклі стелі, розбито скло у віконних і дверних рамах, понищені автомобілі. Важко визначити, скільки проблем додали ці всі стихії до безлічі проблем, які були в достихійний період.

Під час таких кризових ситуацій легко домагатись свого чи вказувати, як працювати. Та важко, будучи на місці керівника району, не розгубитись, не допустити паніки, мобілізувати на ліквідацію стихії всі служби. Та ще в такій ситуації, коли обіцяних коштів з Києва треба було довго чекати, а коли надійшли в район, то далеко не в повному обсязі. Для завершення ліквідації стихії 2008 року кошти не виділені для району повністю навіть і сьогодні. А щодо градової стихії, то проблему вирішення питання її ліквідації було повністю перекладено на область і район. А тут ледве вистачило коштів, аби відновити покрівлі бюджетних установ.

Чи легко керувати районом у такій ситуації?..

Великий Рожин

У цьому віддаленому гірському селі проблем, напевно, більше, ніж самих жителів.

Вони були порушені жителями Великого Рожина під час проведення тут восьмого лютого у Будинку культури дня голови райдержадміністрації за участю представників управлінь, відділів РДА і служб району. Захід вів Великорожинський сільський голова Василь Павлюк, якого виборці обрали головою вдруге підряд. Ярослав Іванович розповів про те, що робиться у районі, які кошти спрямовані для соціально-економічного розвитку Великого Рожина. Від імені районної ради виступив заступник голови районної ради Василь Жмендак.

Василь Павлюк дав можливість висловитись усім охочим. Найбільше ставили запитань і висловили пропозицій — Микола Данилюк, Петро Кондрук, Юрій Петрук, Микола Воротняк, Калина Прокоп’юк, Петро Різун. Відповідав начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації Василь Склепович. Як з’ясувалось, найголовніші проблеми — це ремонт дороги, будівництво мостів і берегоукріплення, доїзд маршрутних автобусів до сільської ради. «Важливість дороги і транспортного сполучення жителі села добре усвідомили, коли повінь 2008-го зруйнувала дорогу так, що село було позбавлене транспортного сполучення. Продукти харчування на присілки Плоский, Вишній-Середній, Нижній-Середній доставляли гелікоптером», — зізнався депутат районної ради, колишній сільський голова Великого Рожина, підприємець Микола Данилюк, велика заслуга якого у будівництві берегоукріплень, ремонті комунальних доріг, зведенні мостів у селі (навіть бетонні плити привіз із Києва для мосту біля сільської ради), в соціально-економічному й культурному житті села у загальному. Він сказав, що поліпшення рівня життя великорожинців вбачає у пошуку інвестицій з метою розвитку в селі туризму, адже верхня частина Великого Рожина нічим не поступається «Буковелю». Зазначив, що і депутати сільської ради, і члени виконкому, і всі мешканці не повинні перекладати вирішення всіх проблем села на районну владу, а й самі спільно їх вирішувати.

Особливу хвилю емоцій викликав у залі розгляд питання про перевезення дорогами села деревини. Жителі висловили незадоволення тим, що лісоперевізний транспорт, особливо Верховинського району, нищить дороги. З приводу цього виступили представник лісового господарства Верховинщини Дмитро Пилип’юк, директор Кутського держлісгоспу Юрій Фальбійчук і директор РП «Райагроліс» Дмитро Никифорак.

Ярослав Іванович Шинкарук з метою поліпшення транспортного сполучення доручив вивчити питання придбання для села автобуса підвищеної прохідності, негайно вирішити питання доїзду до сільської ради автобусів, які доїжджали лише до школи (наступного дня автобуси АТ «СКІФ-АВТО» почали доїжджати до сільської ради). Крім цього, доручив відповідним службам вирішити питання гравійно-щебенового ремонту відрізку автодороги, який у Великому Рожині обслуговує Косівська філія «Райавтодор», та комунальних доріг, відновлення трьох і добудови двох мостів.

Великий обсяг роботи ліг на плечі ремівців. У Великому Рожині більшість дерев’яних електроопор, які встановлено ще в 1968 році, прогнили, падають на землю, через що трапляються перебої в електропостачанні. Не всі підстанції також забезпечують стабільну електронапругу, що створює дискомфорт у побуті жителів села. Ярослав Іванович дав протокольні доручення забезпечити безперебійне електропостачання та стабільну напругу на присілку Лужки (КТП № 245), встановити КТП на присілку Раковець (біля ЗОШ I-II ст.), вирішити питання будівництва окремої електролінії з метою забезпечення належної напруги на присілку Царина, замінити аварійно небезпечні електроопори. Начальник філії «Косівський РЕМ» ВАТ «Прикарпаттяобленерго» Валерій Боднарук, який бездоганно організував роботу ремівців під час стихійного лиха 2008 року, навів лад у електропостачанні у багатьох населених пунктах району, сказав, що РЕМ щорічно виконує в районі робіт майже на 50 млн. грн. І у Великому Рожині теж замінять електролінії, забезпечать село необхідною кількістю КТП. Але зробити це одразу неможливо. А якщо почнуть робити, то зроблять на належному рівні.

Не було на дні голови райдержадміністрації у Великому Рожині начальника Косівського управління з експлуатації газового господарства Віталія Фейчука. У той день він поїхав у Тернопіль вирішувати питання виготовлення проектно-кошторисної документації газифікації цього села, докладає всіх зусиль, щоб газифікувати його. А ось уже після газифікації, зазначив начальник філії «Косівський райавтодор» Дмитро Тонієвич, буде заасфальтовано й відрізок дороги, за який відповідає ця шляхова організація.

На запитання учасників зустрічі, чи будуть ремонтувати Будинок культури, начальник відділу туризму і культури РДА Дмитро Біланюк відповів по-ґаздівському: «По-людськи буде — розвалити цей старий Будинок культури і збудувати новий». Ще попередньо вони з Ярославом Івановичем обговорили питання будівництва нового закладу культури у Великому Рожині. Тож голова РДА дав сільському голові Василеві Павлюку завдання виготовити документацію на виділення земельної ділянки під будівництво Будинку культури.

Досить схвально сприйняли учасники заходу виступ нового начальника управління Держкомзему у Косівському районі Романа Баранюка. Він компетентно розповів про весь процес виготовлення державних актів на приватизацію земельних ділянок, довів інформацію про вартість послуг з виготовлення актів.

Цінною і своєчасною була інформація головного архітектора району Володимира Дворника про значення генплану забудови села та виготовлення необхідної документації на помешкання та господарські будови.

Якщо підсумувати весь обсяг робіт, які необхідно виконати лише у Великому Рожині, та перевести це все у кошти, то спробуй їх вишукати. Таким проблемним є кожен населений пункт.

Вижній Березів і Акрешора

Дев’ятого лютого Я.Шинкарук разом із В.Склеповичем побували у Вижньому Березові та Акрешорі. І в цих селах майже аналогічні проблеми: потрібно робити ремонт доріг загального користування, у тому числі і комунальних, будувати берегоукріплення. У Вижньому Березові їх потрібно зробити 300 метрів лише по одному лівому березі річки Лунги, на межі із Середнім Березовом добудувати міст, підвісну кладку через Лунгу біля старого млина, треба вишукати кошти на ремонт адмінприміщення, в якому мають розміститись дитячий садок, управа Вижньоберезівської сільської ради і музей УПА. Щодо РЕМу, то Вижньоберезівський сільський голова Оксана Лаврій зізнається, що вдячна і Валерію Боднаруку, і начальнику Яблунівського відділення РЕМу Володимирові Колодію та його підлеглим за сумлінне виконання обов’язків. Під час зустрічі голови РДА з жителями села Вижнього Березова Дмитро Підгородецький сказав: «Ми знаємо, Ярославе Івановичу, що Ви – людина слова, віримо, що допоможете селу у його проблемах».

Акрешірський сільський голова Марія Пилип’як теж вірить і просить знайти кошти для виготовлення проектно-кошторисної документації на газифікацію і виконання робіт з газифікації на присілку Верх та в урочищі Морданівка, на виготовлення генплану забудови села. Треба замінити також електроопори.

І спробуй усіх задовольнити, вишукати оті мільйони гривень при такому дефіциті коштів у державному та місцевому бюджетах на все: на ліквідацію наслідків стихій, на соціальні допомоги, на зарплату для працівників бюджетних сфер, на будівництво шкіл, дитячих садків, будинків культури, капітальні ремонти приміщень установ, на газифікацію, будівництво та ремонт доріг, виготовлення проектно-кошторисних документацій, на відзначення національних дат і проведення культурно-мистецьких заходів, фестивалів, конкурсів, спортивних змагань та на безліч інших потреб. Задумаймось усі: чи легко керувати районом?

Василь ГЛІБЧУК.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.