Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Дитина у сім’ю

Лютий 26, 2011 | Коментувати | Переглядів: 4 075

«Мрію мати свою сім’ю, у якій я буду найщасливішою дитиною. Моя сім’я мені часто сниться… А ще я хочу мати братика або сестричку, яких я буду дуже любити.

Мені важко одному. Мене ніхто не любить по-справжньому, і я розумію, що нікому не потрібен. Коли мене щось болить або я чимось зажурений, я не маю з ким про це поговорити. Мені ніхто не читає казок, мене ніхто не цілує, коли лягаю спати. Я один…  Я не хочу цукерок та іграшок. Найбільше в світі я хочу мати маму і тата, щоб вони любили мене по-справжньому і турбувалися про мене. Я хочу, щоб мене пригорнула до себе мама і сказала, що любить мене!».

Дорогі мами, батьки, всі дорослі! Це крик маленької, осиротілої душі. Ці слова може сказати кожна дитина, яка проживає у державному закладі через те, що осиротіла, або яку через певні причини позбавили батьківського піклування. Таких дітей сотні.

Вони залишилися самі зі своїми поки що дитячими проблемами. Хоча держава дбає про них, проте найголонішу їх потребу, на жаль, задовольнити вона не може. Це потреба в любові, турботі, щасливому дитинстві, яку може забезпечити тільки справжня сім’я.

Для повноцінного розвитку дитині найкраще зростати в сімейній атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння.

Роль сім’ї для дитини є надзвичайно важливою. Батьки допомагають відчути взаємне тепло й любов, передають дітям досвід поколінь, життєві цінності й духовність, виховують дітей, задовольняють щоденні потреби, стають прикладом для наслідування, поступово прищеплюють соціальні та побутові навички, необхідні у самостійному житті. Діти повинні зростати в сім’ях рідних батьків, але коли це неможливо, альтернативою біологічній родині може стати інша сім’я.

В Україні існує чотири форми сімейного влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Це — всиновлення, опіка (піклування), прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Вони забезпечують соціальний захист, захист майнових і житлових прав дитини, догляд, виховання, подолання психологічних травм, задоволення щоденних потреб дитини, яка залишилась без піклування батьків.

Усиновлення (удочеріння) є найбільш прийнятною і сприятливою формою виховання, за якої дитина повністю прирівнюється до рідних дітей, набуває в особі усиновителів батьків, рідну сім’ю.
Встановлення опіки та піклування стосується громадян, які перебувають переважно в сімейних, родинних стосунках із дітьми цієї категорії для забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів.

Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, яку створює за бажанням подружжя або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, для забезпечення сімейним вихованням і спільного проживання не менше п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Прийомна сім’я — сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1-го до 4-х дітей на виховання та спільне проживання.

Інформацію щодо етапів створення, особливостей функціонування і матеріального забезпечення таких сімей ви можете отримати, звернувшись у Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
(м. Косів, м-н Незалежності, 11, тел. 2-22-98) та службу у справах дітей райдержадміністрації (м. Косів, м-н Незалежності, 11, тел. 2-45-22).

Ми чекаємо вас щодня (крім вихідних) з 8 до 17 год.

Пам’ятаймо, що діти — це найуразливіші верстви населення, які не можуть самі про себе подбати. Їхні долі залежать від тих обставин та умов, які ми, дорослі, їм забезпечимо. Все, що ми робимо, повинно насамперед відповідати інтересам і потребам дітей.

Прийміть дитину у сім’ю… Впустіть у дім ангела!

О. МАКСИМІВ,
провідний спеціаліст відділу соціальної роботи Косівського РЦСССДМ.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.