Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Донецька коляда під гуцульським небом

Січень 27, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 622

Різдвяні свята на Гуцульщині приваблюють до себе гостей звідусіль, як пахучі медоноси — бджіл. Ну де ще побачиш воднораз стільки давніх народних традицій, де ще скуштуєш так багато смачних і оригінальних страв, де ще почуєш такі гарні і різні колядки! Приємно, що в ці дні до нас приїжджають не тільки заможні крутелики на джипах, які щовечора гудуть у ресторанах і розривають нічне небо спалахами салютів. Серед навали туристів бачимо багато дітей. Вони, наче суха губка, жадібно вбирають у себе життєдайну джерельну воду гуцульської говірки, місцевих обрядів і звичаїв, вчаться любити і шанувати свій народ, Українську державу.

Цього Різдва кілька косівських родин зголосились прийняти у себе вдома півтора десятка школярів з Донецька. Ідея запросити юних східняків на Прикарпаття і дати їм можливість кілька днів пожити в місцевих родинах місцевих належить голові ОДА Михайлові Вишиванюку. Її підтримали освітяни, бо люди цієї професії як ніхто інший розуміють, наскільки важливими є такі зустрічі у пізнавальному і виховному плані.

Треба низько вклонитись сім’ям, які у цей непростий кризовий час добровільно взяли на себе відповідальність за чужих дітей, зуміли приємно вразити їх своєю гостинністю і зігріти теплом своїх душ. Упродовж чотирьох днів учні 7-10 класів однієї з донецьких шкіл відпочивали у нашому районі. Разом зі своїми «прийомними» родинами діти чекали появи на небі першої різдвяної зорі, молились перед вечерею, ласували кутею і традиційними різдвяними стравами, колядували… За цих кілька коротких днів школярі закохались у наші краєвиди, щиро полюбили горян.


Удень діти досхочу падали-їздили на лижах у засніжених Шешорах, оглядали місцеві екскурсійні «родзинки». А вечори проводили у районному Центрі дитячої творчості. Колектив цього позашкільного закладу у співпраці з сектором у справах сім’ї, молоді та спорту РДА підготував для юних гостей зі Сходу України таку насичену пізнавально-розважальну програму, що нудьгувати підліткам не було коли. Цікаві конкурси змінювались так часто, як зображення у калейдоскопі. Донецькі школярі встигли і коломийок наспіватись, і «гуцулку» навчились танцювати.

— Такі поїздки і зустрічі вартують багатьох уроків народознавства, — переконаний директор РЦДТ Мирослав Соколюк. Варто зазначити, що Мирослав Васильович не тільки розважав дітей, а й прийняв у своєму домі трьох донецьких хлопчаків.

— Якщо провидіння зводить людей, і вони разом гарно проводять час, дружні стосунки між ними обов’язково продовжаться, — стверджує начальник відділу освіти РДА Володимир Козьменчук. – Вірю, що народжена у ці дні дружба і далі триватиме – між нашими школами, нашими родинами, нашими дітьми.

У день від’їзду делегацію донецьких школярів та вчителів, які їх супроводжували, запросили на зустріч з представниками влади. У кабінеті голови РДА на столі, за яким зазвичай проводять ділові засідання, поклали тарелі з солодощами і солодку воду. Але дітям було не до смаколиків. Їх переповнювали приємні враження від усього пережитого за минулих чотири дні, сум — від передчуття розлуки з краєм і людьми, яких вони вже встигли полюбити. Кілька дівчаток упродовж усієї зустрічі не могли вгамувати емоцій – сльози безперестанку котились з їхніх очей, так важко було їм прощатись з новими друзями

— Мені дуже приємно вас бачити, — сказав гостям голова районної ради Андрій Клуб. — Такі поїздки і зустрічі дуже важливі, тому ми будемо продовжувати їх. Україна — велика держава. Кожен край має свої традиції, цікаві пам’ятки і місця, історію і культуру. Ви побачили традиції святкування Різдва на Гуцульщині, познайомились із нашими людьми і, напевно, зрозуміли, що вони добрі і гостинні, що нам не можна ділитись, бо держава у нас одна — Україна.

—    Христос народився! – звернулася до дітей заступник голови РДА Анастасія Костюк.

—    Славімо Його! — дружно відповіли донецькі школярі.

— Молодці! – хвалить гостей Анастасія Григорівна і передає їм вітання від імені голови РДА Ярослава Шинкарука. Вона коротко і цікаво розповідає дітям про Гуцульщину. Тему розмови підхоплює Володимир Козьменчук і вони удвох, експромтом, проводять оригінальний урок народо-, природо- і мистецтвознавства, ненав’язливо підводять юних слухачів до думки про необхідність берегти довкілля. Володимир Ярославович пригадав дитинство і видав на-гора кілька давніх новорічно-різдвяних віншувань. Але ключовим словом цієї розмови було слово «дружба». Ми – один народ, нам треба дружити, а не ворогувати. Саме такий висновок — найважливіший результат цієї поїздки! Дорослі розуміють – необхідно на державному рівні розробляти і реалізувати програму обміну дітей. Їх не можна ізолювати у резерваціях своїх областей. Українські діти мають подорожувати, пізнавати і знати свою країну, знайомитись і дружити зі своїми ровесниками. Бо тільки так вони зможуть усвідомити себе частинкою одного великого народу, і тоді вже ніяким політикам не вдасться їх поділити і розсварити.

Тим часом школярі охоче розповідають про свої враження, дякують людям, які їх прийняли у свої родини, запевняють, що ніколи не забудуть цієї поїздки. Одна із заплаканих дівчаток каже: «У вас тут так гарно – аж дух перехоплює», зворушено дякує за теплу гостинність і несподівано для всіх завершує свою коротку промову так: «Слава Україні!». «Героям слава!» — миттєво і дружно відповідають їй донецькі школярі.

Представники влади на прощання обдарували дітей солодощами і пам’ятними сувенірами, а потім усі разом заколядували.

…Просим Тебе Царю, Небесний Владарю, даруй літа щасливії нашій славній Україні! – дзвінко співали під гуцульським небом донецькі школярі. Хочеться вірити, що Бог ці щирі слова почує.

Аліса МУДРИЦЬКА.
Фото автора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.