Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Мирослав Симчич: Що зміг, те зробив для України

Січень 21, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 128

Нації потрібні герої — люди, котрі своїми вчинками, своїм життям підтверджують, а не демонструють, любов до Батьківщини. Приємно, що багато таких героїв-символів виплекала для України благодатна гуцульська земля. До цієї славетної когорти належить і Мирослав Симчич – легендарний сотенний УПА «Кривонос».

«Гуцульскому краю» нема потреби представляти своїм читачам відважного вояка. Ми неодноразово писали про те, як він і його побратими, не маючи дипломів військових училищ і тактико-стратегічних знань, здобутих в академіях, взимку 1945 року провели блискучу операцію поблизу Космача. Українські месники в запеклому бою знищили полк НКВС під командуванням генерал-майора С.Дергачова, що прямував у бандерівську столицю з каральною акцією проти мирних жителів. Самовіддану і жертовну любов до України Мирослав Симчич гартував не лише у кровопролитних і нерівних боях, а й в пекельних умовах політичного ув’язнення, яке тривало довгих 32 роки.

Нещодавно пан Мирослав подолав 88-му сходинку свого важкого і героїчного життя. Бог зберіг його для нашої держави, подарував йому щастя побачити Україну незалежною, визнання і пошану. У місті Коломиї на його честь встановлено пам’ятник. Земляки теж ніколи не обділяють його своєю увагою, радо й урочисто відзначають дні народження «Кривоноса», бо розуміють, що у такому поважному віці кожна річниця — на вагу ювілейної.


Своє 88-ліття пан Мирослав святкував у рідному Вижньому Березові. Урочистий захід з цієї гарної нагоди ініціювало ВО «Свобода», підтримала сільська і районна влада. Школярі та аматори художньої самодіяльності села підготували для уславленого земляка літературно-пісенну композицію національного і патріотичного змісту.

Дійство відбувалось у старенькому, але затишному народному домі. Святковий вечір відкрила Вижньоберезівський голова Оксана Лаврій, яка щиро привітала Мирослава Васильовича. «Такі люди, як пан Мирослав, — сказала Оксана Василівна, — пробуджують у державі дух патріотизму. Кожне село хотіло би мати такого героя. Але саме наша земля подарувала Україні «Кривоноса».

Усі з нетерпінням очікували поважних гостей – голів трьох обласних рад: Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської. Однак зміг приїхати лише львів’янин Олег Панькевич.

— Маю велику честь і щастя побувати у родинному селі нашого національного героя, — сказав голова Львівської обласної ради Олег Панькевич. – На жаль, мої колеги не змогли приїхати, але дуже просили мене передати Мирославові Васильовичу вітання від голів трьох західних областей, які послідовно оберігають національну ідею. Пан Михайло є безцінним українським оберегом, справжнім героєм. Завдяки йому ми маємо можливість торкнутися нашої історії, у його особі – вшанувати і згадати всіх, хто виборював українську незалежність, загинув у криївках, в тюрмах, у засланні. Для нас ви є взірцем справедливої і жертовної боротьби. Такі приклади дуже потрібні в усі часи, а особливо тоді, коли в нас хочуть відібрати національну та історичну пам’ять. Заберуть це – заберуть і все інше. Бажаємо вам міцного здоров’я. Просимо в Бога для вас довгих років життя, щоб можна було вас послухати, з вами порадитись, — сказав Олег Панькевич.

Поважний гість привіз і вручив імениннику найвищу відзнаку Львівської облради за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовіддану боротьбу за утвердження ідеалів свободи і незалежності.

Присутня на урочистому заході заступник голови райдержадміністрації Анастасія Костюк передала Мирославові Симчичу щирі поздоровлення та вітальну адресу від імені голови РДА Ярослава Шинкарука, в якій було зроблено наголос на важливій ролі героя у відновленні української незалежності і патріотичному вихованні молоді.

Мирослав Симчич світився від щастя і не раз розчулювався до сліз. Він подякував землякам, гостям зі Львова та Косова за те, що прийшли відсвяткувати і порадіти разом з ним. «Вже в дитинстві я усвідомлював себе українцем і до сьогоднішнього дня не переставав ним бути. Що зміг, те зробив для України. Навіть у неволі ми ніколи не переставали боротись за свою державу. Я закликаю вас не опускати рук. До влади мають прийти патріоти. Бог нам допоміг здобути державу і поклав на нас обов’язок розбудовувати її та захищати. Ніхто цього за нас не зробить. Не шукаймо і не надіймося ні на яких союзників. Наші союзники – це наші руки, і більше ніхто. Будьте мужніми. Любіть Україну так, як ми її любили. Захищайте так, як ми захищали», — просив не тільки присутніх, а кожного з нас Мирослав Симчич.

Того дня неповторну атмосферу любові до України, великої пошани до її національних героїв створювали пісні у виконанні співака і композитора Теодора Кукурузи. Його репертуар — то щира осанна національним героям, які виборювали свою державу зі зброєю у руках, віддали Україні найдорожче — молодість і життя.

У залі Народного дому було багато школярів молодшого і середнього віку. Вони уважно і з цікавістю слухали кожне слово легендарного «Кривоноса», бачили, як цього сивого дідуся поважають і шанують дорослі, відтак і самі вчилися: любити Україну, шанувати її героїв. Один такий захід вартий багатьох уроків історії та виховних годин.

Аліса МУДРИЦЬКА.
Фото автора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.