Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Підбиття підсумків минулого року і оголошення планів на рік наступний

Січень 19, 2011 | Коментувати | Переглядів: 1 781

Останні дні грудня і перші дні січня – символічний водорозділ, слушна нагода для підбиття підсумків минулого року і оголошення планів на рік наступний. Сьогодні ми поговоримо на цю тему з головою районної державної адміністрації Ярославом Івановичем Шинкаруком.

—    Які успіхи і здобутки минулого року районну владу радують і надихають?

— На мою думку, головне надбання і влади, і громади Косівщини в тому, що ми цей рік закінчуємо в мирі і спокої. Однозначно, 2010-й був багатогранним і непростим. Хоча ми вважали його роком виживання, але, слава Богу, разом з районною радою, з усіма органами місцевого самоврядування зуміли раціонально розпорядитись коштами і багато зробити. Так, тільки з травня по грудень нам вдалось здати в експлуатацію 28 об’єктів — найбільше серед інших районів області. Це спортивні майданчики, капітально відремонтовані школи, відділення лікарень, будинки культури, дитячі садочки. Це і будівництво 54 км газопроводу. Про ці та інші факти писала газета «Гуцульський край», тому мені, мабуть, нема потреби розповідати про них докладно.

Вважаю дуже важливим те, що минулого року жителі району обрали депутатів, сформовано керівний склад органів місцевого самоврядування. Вже зараз простежується тенденція до тісної співпраці виконавчої і представницької влад. Це вселяє оптимізм, і я думаю, що наступного року, об’єднавши зусилля, ми зможемо багато корисного зробити для соціально-економічного розвитку Косівщини.

—    Що із запланованого не вдалось реалізувати, через що «душа болить»?

— Найбільшою проблемою цього року (та й минулих теж) була ліквідація наслідків стихії 2008 і 2010 рр. На жаль, у цьому плані зроблено набагато менше, ніж хотіли і треба було. Це, зрештою, викликає цілком слушні нарікання з боку жителів району. Я чую їх на кожній зустрічі, у кожному населеному пункті. Думаю, усі розуміють: паводки, які ми пережили, мали масштабний характер. Щоб загоїти усі заподіяні «рани», коштів з місцевого бюджету не вистачить. Потрібна велика фінансова підтримка з державної казни. Але ми її і досі не можемо отримати в повному обсязі — тільки за 2008 рік нам не повернули 119 мільйонів гривень, передбачених у бюджеті на ці цілі. Від старої повені не оговтались, а тут нова трапилась – минулорічна. У район надійшов понад 1 млн. грн. для ліквідації збитків, завданих постраждалим жителям. Але не було змогли їх повністю освоїти, бо Постанова КМУ передбачає використання цих коштів на оплату виконаних робіт, а не на грошову компенсацію громадянам. Не всім подобається такий підхід, але сенс у ньому є. Держава виділяє великі суми і хоче мати гарантії того, що громадяни витратять їх саме на ліквідацію наслідків повені, а не лататимуть компенсаційними виплатами інші діри родинного бюджету. На жаль, нам не вдалось повністю реалізувати задум щодо будівництва в районі дитячих садків: запланували 5, здали тільки один. Незважаючи на це, роботи ми не припиняли, кошти освоювали. На черзі — здача в експлуатацію дошкільних навчальних закладів в Акрешорах і Середньому Березові. Вірю, що за підтримки депутатського корпусу районної ради зуміємо цього року здати в експлуатацію усі заплановані торік об’єкти.

—    Розсекретьте найбільш масштабні плани районної влади на цей рік.

— Вважаю, нам потрібно завершити схему генерального планування території Косівського району. Зараз тісно співпрацюємо з Київським науково-дослідним інститутом «Діпроміст», виготовлено попередню документацію. У районному бюджеті передбачаємо додаткове фінансування цих робіт і, сподіваюсь, що вже у липні будемо мати цей надзвичайно важливий для життєдіяльності та соціально-економічного розвитку нашого району документ. Треба нарешті завершити встановлення меж між населеними пунктами району. Вирішимо це питання – ліквідуємо нинішні і попередимо майбутні територіальні конфлікти, до нас потягнуться інвестори.

У 2011-му маємо впоратись із ще одним великим і відповідальним завданням – добре підготувати і гідно провести 19-й Міжнародний гуцульський фестиваль. Він проводитиметься у серпні, коли відзначатимемо 20-ту річницю незалежності нашої держави. Тож маємо бути на висоті.

Наступного року дуже хотілося б поставити крапку у будівництві сміттєзвалища. Серед масштабних планів можна згадати і намір відродити два басейни – у Рожнові та в Косові. Отже, задумів на цей рік чимало. Треба всім закочувати рукави і братися до роботи.

— Виконавча влада буде малоспроможною, якщо їй не допомагатимуть (або заважатимуть) органи місцевого самоврядування. Торік було обрано новий депутатський і керівний склад місцевих рад усіх рівнів. Багатьох депутатів і голів рад ви добре знаєте, з іншими, напевно, вже встигли познайомитись. Можете нині передбачити, якою буде ця співпраця? Є надія на взаєморозуміння і спільні дії двох гілок влади?

—    Сподіваюсь, співпраця буде. У своїй роботі я завжди покладався на взаємодію з головами міської, селищних і сільських рад, бо вони найліпше знають усі нагальні проблеми своїх населених пунктів. Є вже перші спільні справи з новообраним депутатським корпусом і головою районної ради Андрієм Івановичем Клубом. Радує те, що ми йдемо разом і в одному напрямку. Депутати виявляють велике бажання працювати на благо своїх виборців. Виконавча влада району їх у цьому підтримує. У ці дні ми активно працюємо над розробкою бюджету на 2011. Він теж буде складним. Дефіцит бюджету в районі становитиме біля 10 мільйонів гривень. Тільки для галузі охорони здоров’я нам бракує 7 млн. 800 тис. Спільно з постійною депутатською комісією з питань бюджету ми вникаємо у кожне питання. Засідання комісії проводять майже щодня, депутати зустрічаються з головними розпорядниками коштів, разом шукаємо розумний компроміс у кожному конкретному випадку. Думаю, що завдяки такій серйозній і скрупульозній роботі зуміємо вирішити питання з виплатою заробітної плати працівникам бюджетних галузей, виділення коштів на оплату за енергоносії, на виплату встановлених законодавством надбавок і т. д. До речі, головним здобутком районної влади минулого року вважаю і те, що ми не маємо заборгованості у бюджетній сфері.

—    Вас обрали депутатом обласної ради від Косівського району в одномандатному (так званому мажоритарному) виборчому окрузі. Які питання Ви та Ваші колеги-депутати, що теж представляють Косівщину, плануєте лобіювати в інтересах нашого району?

— Перш ніж відповісти на ваше питання, хочу подякувати виборцям, які проголосували за мою кандидатуру і довірили мені честь представляти район на обласному рівні. Намагатимусь довіру виправдати і обіцяю, що своїх виборців не підведу. Мене обирають депутатом обласної ради вже вчетверте. Цього скликання Косівський район представлений як ніколи потужно — має найбільше своїх обранців: Юрія Юрійовича Фальбійчука, Віталія Васильовича Фейчука, а також вихідців з нашого району Дмитра Івановича Дзвінчука і Сергія Михайловича Сендерського. Ми спілкуємось, знаємо і обговорюємо основні проблеми нашого краю. Передусім будемо лобіювати питання соціально-культурного розвитку. Подали до державної програми будівництва доріг запит на 87 км автошляхів на території району. Будемо лобіювати виділення коштів на ліквідацію наслідків стихії. Цього року почнемо будувати мінігідроелектростанції за рахунок інвесторів. Це важлива справа, бо йдеться не тільки про альтернативні джерела електроенергії, а й про створення нових робочих місць, укріплення берегів. Будемо також залучати у наш район інвесторів.
Маємо підтримку голови обласної державної адміністрації Михайла Васильовича Вишиванюка, який вникає у проблеми кожного району, буквально «живе» ними, прагне зробити Прикарпаття писанковим не лише на білбордах, а й у реальному житті. Сподіваємось, що і народний депутат Василь Михайлович Чуднов допомагатиме вирішувати невідкладні проблеми Косівщини на столичному рівні.

—    У нас живуть унікальні люди: митці, народні майстри. Саме завдяки їм про наш край знають у всьому світі. Районна влада цікавиться проблемами цих людей, підтримує їх?

—    Це необхідно робити, і невідкладно. Бо сьогодні багато творчих робіт наших митців перебазовуються у Коломию, Івано-Франківськ. За їхній рахунок там розгортають великі експозиції і навіть будують музеї. Тому маємо намір створити у районі два культурно-мистецькі центри: у Яворові та в Косові. 16 січня проведемо зустріч у районному Будинку культури з жителями Косівщини, які отримали високе звання «заслужений», зокрема, людьми мистецтва. Хочемо послухати їх думку, критику, пропозиції, побажання. Ми повинні всебічно сприяти людям, які бережуть і відроджують гуцульське народне мистецтво і своєю творчістю прославляють наш край.

—    Ви приділяєте велику увагу розвитку фізичної культури і спорту. На кількох нарадах повторили фразу: «Треба витягнути наших дітей з підвалів (йдеться про спортивні секції, розташовані у підвальних приміщеннях. – Авт.). Це правда, що на території колишньої «Гуцульщини» планують збудувати спортивно-оздоровчий комплекс?

—    Фізичний розвиток жителів Косівщини — один з пріоритетних напрямків діяльності районної влади. Наша молодь має бути здоровою, не підпадати під негативний вплив вулиці, вести цікавий і змістовний спосіб життя. Спорт великою мірою допомагає досягти цієї мети. Тому ми приділяємо йому таку велику увагу. Торік побудували 5 спортивних майданчиків зі штучним покриттям. Зараз будуємо спортзал у Пістинській ЗОШ. Я справді хочу витягнути наших дітей з підвалів, бо вони мають рости і займатися спортом у гідних умовах. Ми обговорювали це питання з головою районної ради Андрієм Івановичем Клубом. Він — молодий керівник, колись займався спортом, тому теж перейнявся цією проблемою. Плануємо проревізувати всі спортивні об’єкти. Зробимо все для того, щоб на території «Гуцульщини» виник сучасний спортивний комплекс. Там ведеться реконструкція стадіону, є серйозні наміри відбудувати міський басейн. Отже, доведеться створювати матеріально-технічну базу, придатну для занять різними видами спорту. Сподіваюсь, що і для дитячих спортивних секцій там місце знайдеться.

—    Ми розмовляємо з Вами напередодні одного з найбільших релігійних свят – Різдва Христового. Що згадуєте найперше, коли чуєте слово «Різдво»?

— Дитинство, своїх рідних. У цей день вдома збиралась уся сім’я. Найголовніша роль діставалась дідові. Він підбивав підсумки року, що минув, давав молодшим настанови на наступний рік, картав нас, якщо ми робили щось не так. Напевно, для мене, як і для кожного з нас, Різдво – це родинне свято, яке кличе до рідного дому й об’єднує усіх, навіть тих, хто живе далеко.

Вже третє Різдво я зустрічаю на Косівщині, і можу сказати, що за минулі роки жителі району теж стали моєю родиною. Мрію, щоб всі ми були однією сім’єю, разом дбали про добробут нашого краю, допомагали один одному долати труднощі, тішились успіхами. Щоб у здоров’ї, злагоді та мирі дочекались і зустріли наступне Різдво.

Розмову вела Аліса Мудрицька.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.