В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна із них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся у нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

Аварія на 4-му блоці ЧАЕС сталася вночі. В цей час у реакторі знаходилося 190 тонн палива. Під терміном «аварія» слід розуміти вибух активної зони реактора, що зруйнував сам реактор, захисні конструкції, а також залізобетонні споруди, які знаходилися над і поряд з реактором. Залишки радіоактивного палива, продукти радіоактивного розпаду потрапили у навколишнє середовище. З метою герметизації зруйнованого реактора в жовтні 1986 року було закінчено будівництво захисної споруди «укриття». Але повністю ізолювати вогнище витоку радіації не вдалось. Саркофаг є постійним джерелом небезпеки.

Зона відчуження є вільною від населення територією. Проїзд туди можливий лише за спеціальними перепустками. В зоні знаходиться понад 800 радіаційно небезпечних об’єктів, а саме: сховищ радіоактивних відходів, поховання забрудненого майна евакуйованих жителів, техніка, яку використовували на першому етапі ліквідаційних робіт. Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіаційного забруднення зазнали 3,5 мільйона гектарів лісів України. На 157 тисячах гектарів заборонено будь-яку діяльність, у тому числі й полювання, риболовлю та збирання грибів і ягід.

Загальна площа території, яка зазнала радіоактивного забруднення, має особливий юридичний статус і складає близько 36 тис. кв. км (5,96% території України). Її ділять на чотири зони: відчуження, яка не має постійного населення; зона безумовного відселення, зона гарантованого добровільного відселення, зона посиленого радіоекологічного контролю.

Небезпечного впливу аварії зазнало майже 35 млн. осіб, певні групи яких потребують підвищеної уваги та медичного нагляду. Це стосується у першу чергу майже 150 тис. осіб, які зазнали підвищеного впливу радіоактивного йоду, серед них – 60 тисяч дітей.

Відтоді минуло 24 роки.

Ця трагедія забрала життя десятків тисяч осіб, завдала шкоди здоров’ю десяткам мільйонів людей. Її вважають найжахливішою катастрофою в історії людства.

Указом Президента України від 10 листопада 2006 року встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відзначають щорічно 14 грудня. У цей день 1986 року було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.

Участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС брали тодішні працівники Косівського районного відділу Головного управління МНС України в Івано-Франківській області: Пашковський Михайло Романович (29.04.1961 року народження, проживає в с. Черганівці) та Біленчук Михайло Михайлович (30.09.1953 року народження, проживає в с. Старому Косові).

Потерпілі — це не лише люди, які безпосередньо зазнали горя, але й ми з вами. Бо Чорнобиль торкнувся кожного з нас. Якби не ця аварія, то не було б стільки скалічених доль і хвороб. Якби не люди, які пожертвували собою, щоб ліквідувати її наслідки, то не було б і всіх нас.

Кажуть, люди повинні вчитися на помилках історії, щоб не повторювати їх. Це дуже важливо для нас, українців, – пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні ми живемо.

Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік. Бо відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління.

В. Горук,
начальник Косівського РВ ГУ МНС України в Івано-Франківській області, підполковник служби цивільного захисту.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *