Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Ярослав Шинкарук: Час важкий, але зроблено багато

Жовтень 31, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 823

Інтерв’ю з головою райдержадміністрації Ярославом Шинкаруком мало вийти набагато раніше. Згідно з графіком, розробленим Косівською РДА, її голова планував звітувати перед місцевою громадою ще у липні. Однак Ярослав Іванович ніяк не міг викроїти час для цієї розмови у вкрай щільному робочому графіку. Голова ОДА Михайло Вишиванюк «ганяє» себе і підлеглих до сьомого поту, тож працюють практично без вихідних. Як не дивно, але появі цієї розмови на сторінках нашого часопису посприяли передвиборні перегони, передусім — гучні обвинувальні заяви. Влада вирішила сказати своє слово у війні компроматів. Тож і розмову почали з однієї такої «качки».

— Ярославе Івановичу, Ви справді плануєте піти з посади голови РДА? Подейкують, нібито Вас хочуть «забрати» в область.

— Це неправда. З району я нікуди не йду. Маю багато планів щодо розвитку Косівщини, багато справ уже вдалось розпочати, тому є велике бажання довести їх до завершення. Після повернення до влади Михайла Васильовича Вишиванюка знову почала діяти програма відродження населених пунктів Прикарпаття, яка передбачає планомірне і різнопланове відродження наших сіл. Косівщина отримала шанс стати справді писанковим краєм. Як керівникові виконавчої влади району мені шкода цей шанс втрачати. А чутки про мій перехід на іншу роботу вважаю результатом брудних передвиборних технологій. У ці дні стосовно мене їх застосовують чимало. Наприклад, недавно в одній партійній газеті мене звинуватили у нелюбові до української мови, бо я не був присутній на сесії обласної ради, де розглядали мовне питання. Опоненти чомусь «забули» написати, що я не міг приїхати через поважну причину — того дня був на похоронах рідної для мене людини у селі Зеленому Верховинського району. А щодо мови у мене ставлення одне – українська має бути єдиною державною, це однозначно.

— Перейдімо до справ буденних. Цьогорічний бюджет новообрана влада назвала бюджетом виживання. На календарі – жовтень. Яким буде Ваш прогноз – Косівщина виживе?

— Не тільки виживе, а й завершить рік з багатьма здобутками. Незважаючи на мізерні кошти і кілька стихійних лих, нам вдалося зробити багато важливих справ у районі. Коли кажу «нам», маю на увазі виконавчу владу, органи місцевого самоврядування і жителів Косівщини. У тих населених пунктах, де є злагоджена співпраця двох гілок влади, де їх підтримує громада, вдається «гори перевертати» навіть у нинішній складний час.

Починати цей рік було дуже важко, бо у всіх сферах діяльності району дефіцит бюджету становив 14 мільйонів гривень. Але навіть в умовах жорсткої економії трохи краще, ніж торік, було профінансовано освіту, культуру та управління соціального захисту населення. При формуванні бюджету районна влада, депутатський корпус районної ради намагались враховувати потреби медицини, спорту, органів місцевого самоврядування. Вдалося виділити біля 7 мільйонів гривень, за які було проведено ряд важливих заходів, передбачених бюджетом розвитку у галузі освіти та більше 3 млн. грн. – у закладах культури. Цього року на Косівщині не було боргів з виплати заробітної плати у бюджетній сфері та боргів за енергоносії – вважаю це позитивним показником діяльності влади.

Як керівнику виконавчої влади мені приємно, що Косівщина не пасе задніх. Для прикладу, цього року до Дня Незалежності в області здавали в дію 15 об’єктів. П’ять із них — у нашому районі. Нам вдалося реалізувати навіть дуже дорогі проекти — цього року ми змогли прокласти 56 км газорозподільних газопроводів, а це — тепло в оселях, соціально-економічний розвиток віддалених гірських сіл.

Ми зуміли капітально відремонтувати три будинки культури, до кінця року завершимо такі ж роботи ще у двох закладах культури. Приведено у належний вигляд гордість Косова – міський музей. Цього року у районі введено в дію 3 спортивних майданчики зі штучним покриттям, ще 2 – у стадії завершення.

Проведено капітальні ремонти у хірургічному, неврологічному, кардіологічному, дитячому відділах Косівської ЦРЛ, такі ж роботи проводяться у терапевтичному відділі. Придбано та встановлено у Косівській ЦРЛ два апарати штучної нирки. Завершено побудову потужної електролінії, що дало змогу змонтувати і використовувати сучасний рентгенапарат у фтизіопульмонологічному диспансері у м.Косові.

Лише 48 відсотків дітей у районі можуть відвідувати дитячі садочки. Решта дошкільнят і їхні батьки про це лише мріюти. Намагаємось вирішувати цю проблему. От-от буде здано в експлуатацію дитячий садочок на 50 місць у селі Черганівці. Приємна і цікава деталь — цей заклад побудований за кошти громади. Тож, можемо, якщо захочемо. Районна влада допомагає громаді Черганівки будувати очисні споруди, придбати для дитячого садка меблі, кухонний інвентар. Завершено благоустрій території. Зараз проводять капітальні ремонти у дитячих садочках сіл Середнього Березова та Баня Березова, заплановано такі роботи і в Акрешорах. Наступного року цей напрямок діяльності буде для нас одним із пріоритетних.

Працюємо над запровадженням у закладах бюджетної сфери новітніх теплозберігаючих технологій. У Косівській ЗОШ І-го ступеня завершуємо встановлення теплових насосів (без використання газу). Це велика економія енергоносіїв та безпека дітей. Введено в дію електроводяне опалення у Яворівській ЗОШ (вартість цих робіт становить 1 млн. 200 тисяч грн.). У Лючківській школі зробили електроопалення. Подивимось, як себе зарекомендують теплові насоси. Їх в області ще ніде не використовують. Якщо наші очікування на економне і якісне тепло здійсняться, будемо встановлювати такі насоси у кожному закладі бюджетної сфери району.

— Ще трохи – і почнуть формувати бюджет на наступний рік. Нам обіцяли, що він буде бюджетом розвитку. Які заходи виконавча влада пропонуватиме і обстоюватиме під час підготовки «фінансової конституції» району?

— Спілкуючись із головами облдержадміністрації та обласної ради, у мене виникло переконання, що бюджет наступного року має бути набагато ліпшим, ніж цьогорічний. Та яким би він не був, можу твердо пообіцяти: будемо вишукувати кошти для розвитку соціальної сфери у районі: освіти, медицини і культури. Ці галузі – чіткий лакмусовий папірець кожної країни, бо демонструють рівень поваги держави до своїх громадян, піклування про їх потреби. Тому обов’язково продовжимо започатковану цього року традицію: упродовж року проводити капітальний ремонт у щонайменше п’яти будинках культури, виділяти по декілька мільйонів гривень на капітальні вкладення у заклади освіти. Якщо почнуть діяти усі програми, передбачені на державному рівні (йдеться про берегоукріплення і будівництво доріг), будемо теж зосереджувати пильну увагу на цих напрямках діяльності. У районі уже проводять роботи з будівництва малих гідроелектростанцій, які передбачають і берегоукріплення. Це дуже цікаві проекти, у них велике майбутнє.

Хочемо завершити об’єкти-довгобуди і маємо ряд конкретних напрацювань, як це зробити, розраховуємо на підтримку обласної влади і держави. Розробляємо програму розвитку сільської медицини. Це питання буде винесене на розгляд колегії РДА. Маємо чітко визначити: що потрібно побудувати, що треба ремонтувати, що слід придбати. Хочемо, щоб усі лікарські амбулаторії та ФАПи району були однаково забезпечені необхідним обладнанням та медикаментами, а жителі наших сіл не відчували себе забутими Богом і владою.

Вважаю, усім нам треба більше уваги приділяти дітям. Зараз Косівська міська рада спільно зі спортивною громадськістю готують документи на право комунальної власності на територію, де розташований басейн. Хочемо його відбудувати. Шукаємо інвесторів. Наступного року теж будуватимемо спортивні майданчики зі штучним покриттям. Поставили перед собою завдання – облаштовувати внутрішні туалети в школах, де їх немає. Це велика проблема, адже йдеться про комфорт, здоров’я і безпеку наших дітей. Зараз такий туалет будують у Старокутській школі.

— Що влада району плануєте зробити для ремонту доріг?

— На Косівщині є 1100 км комунальних доріг і майже 300 км доріг загального користування (державних). За останній час у районі побудовано 38 км доріг з асфальтованим покриттям та проведено капітальний ремонт майже 250 км доріг з піщано-гравійним покриттям. Ми подали в ОДА пропозицію щодо ремонту ще 87 км автошляхів. У ній враховано всі населені пункти району. Для цих потреб необхідно 80 мільйонів 816 тисяч гривень. Зараз цю інформацію узагальнюють, після чого обласна влада направить у столицю свої пропозиції щодо залучення для цих потреб коштів із державного бюджету. Голова ОДА Михайло Вишиванюк по два-три дні на тиждень перебуває у Києві, обстоює інтереси нашої області, аргументує необхідність виділення коштів. Якщо новообраний депутатський корпус районної та обласної рад підставить своє плече виконавчій владі, ми зможемо дуже багато зробити у майбутньому.

— У районі є дві хронічні проблеми: НПП «Гуцульщина» і колишні колгоспні ліси. Перед кожними виборами ці «фурункули» запалюються. Що можете сказати з цього приводу?

— Вважаю, що проблема НПП «Гуцульщина» створена штучно. Національний парк у нашому районі буде функціонувати, і я це заявляю цілком офіційно. Розмови про те, що ці землі розкрадено, абсолютно безпідставні. Нагадаю, що мова йде про загальнодержавну власність, яку охороняє закон, вона належить народу України. Я переконаний, що статус цих земель як природно-заповідних зберіг для району ліси. Інша справа, що окремі ділки незаконно взяли за безцінь у довгострокову оренду ласі шматки лісових угідь, зокрема, традиційні та улюблені місця масового відпочинку, збирання ягід і грибів. Сьогодні прокуратура області вживає заходів щодо їх повернення.

Отже, Національний природний парк у районі потрібний. Єдине питання, у якому маємо знайти розумний і вигідний для громади компроміс, — це межі Парку. Однозначно, що НПП не потрібен біля доріг у населених пунктах. Він має бути там, де є цінні рослини і тварини, яких необхідно захищати і відтворювати, бо ж маємо думати і про майбутні покоління.

Інший підхід слід застосувати до вирішення питання колишніх колгоспних лісів, які нині перебувають у складі районного комунального підприємства «Райагроліс». Ця проблема не давала спокою 10 років і набувала загострення перед кожними виборами, адже була поживним ґрунтом для спекуляцій. Переконаний, що нам вдасться її вирішити. Я спілкувався з головами сільських рід, ми з ними порадились і прийшли до спільного висновку: ліси «Райагролісу» (майже 20 тисяч гектарів), які колись належали колгоспам (а ще раніше — людям), треба передати в межі населених пунктів району, територіальним громадам. У такий спосіб вони зможуть самі вирішувати, як ними розпоряджатись. Вважаю, це буде справедливо.

Мені дуже приємно, що це важливе для району рішення 10 червня 2010 року на сесії районної ради підтримала найбільш свідома частина депутатів. Зараз виготовляють проекти меж населених пунктів. Але знову відчуваємо опір. Дехто дуже не хоче, щоб нам вдалося вирішити проблему, на якій спекулювали багато років. Врешті-решт, після передачі цих земель у відання територіальних громад, заліснені ділянки буде набагато важче «прихватизувати» чи взяти у тривалу оренду за копійки, бо люди не дозволять.

— Косівщина практично не залучає для свого розвитку великих інвестицій. Чому?

— Кожен інвестор (вітчизняний чи зарубіжний) любить стабільність. У Косівському районі є тривалий внутрішній конфлікт саме у тих органах влади, які мають приймати рішення щодо виділення земель, погодження цільових програм і т. д. Інвестори знають про це, тому не хочуть їхати до нас. Зараз часи змінюються. Сподіваюсь, що під авторитет обласного і районного керівництва ми зможемо відшукати інвесторів. І на даний час є вже ряд напрацювань.

— Останнім часом районна державна адміністрація провела в багатьох селах зустрічі з жителями району. Практично на кожній з них порушують питання ліквідації наслідків стихії. Вони дуже незручні для влади і болючі для громад. Що Ви можете сказати з цього приводу?

— Справді, кожна така зустріч не минає без того, щоб нас не питали про ліквідацію наслідків стихії. Я вже неодноразово говорив про це, але ще раз нагадаю: у 2008 році було завдано матеріальних збитків на 468 комунальних об’єктах району на загальну суму 236 мільйонів гривень. З липня по грудень 2008 року ми освоїли 111 мільйонів гривень. Хочу уточнити, що з цієї суми було сплачено ряд обов’язкових (і чималих!) платежів до бюджету. Жителям району варто знати, що Косівщина освоїла на ліквідацію наслідків стихії у два рази більше коштів, ніж в інших районах. З грудня 2008 року по липень 2010 року жодної копійки на ліквідацію наслідків повені не надійшло. І тільки в липні цього року, після повернення до влади Михайла Васильовича Вишиванюка, справу було зрушено з мертвої точки — у район надійшли 5 мільйонів гривень на ліквідацію наслідків паводку дворічної давності.

Загалом, люди правильно нас критикують, бо не вдалося зробити усе, що запланували. Мушу сказати, що окрім об’єктивних, були на це і суб’єктивні причини. У розпал робіт з ліквідації наслідків стихії 2008 року у вищі інстанції держави, у правоохоронні та контролюючі органи посипались скарги. Поки інші райони відбудовували зруйновані мости і дороги, ми готували відповіді і пояснення для перевіряльників. Але не це мене гнітить. Врешті-решт, це нормально і правильно, що держава контролює використання бюджетних коштів. Проблема в тому, що шквал скарг спричинив призупинення фінансування робіт з ліквідації наслідків стихії, а фінансово-економічна криза остаточно зупинила його.

— Це означає, що жителі Косівщини опинились біля розбитого корита і залишаться зі зруйнованими мостами і берегами?

— Однозначно, ні. Керівництво держави та області вишукує необхідні кошти. Ми отримали завдання шукати інвесторів, які готові вкласти свої кошти під державні гарантії у відбудову зруйнованих і пошкоджених паводками об’єктів. Нещодавно мали перемовини з представниками солідної будівельної фірми з Німеччини. Вони готові виділити для ліквідації наслідків стихії на території нашої області біля двох мільярдів гривень. Зараз це питання перебуває на стадії вирішення у Кабміні.

Після деяких гучних передвиборних заяв моїх опонентів у жителів району може скластися враження, що влада опустила руки і нічого не робить. Тому вважаю за необхідне дати роз’яснення щодо найчастіше згадуваних об’єктів.

У перші дні після цьогорічної липневої стихії у нашому районі побували голова ОДА Михайло Вишиванюк, тодішній міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич та інші високі посадовці. Вони оглянули пошкоджені паводком об’єкти, зокрема, зсуви біля ДПІ та школи-гімназії, міст біля «СКІФ-АВТО». Завдяки зусиллям обласної влади, управління водного господарства та меліорації ОДА подало документи до КМУ для виділення коштів на ці три об’єкти у Косові, а також на об’єкти, розташовані на території Кобаківської сільської ради, як на першочергові.

— Ярославе Івановичу, погодьтеся, диму без вогню не буває. Якщо говорити відверто, то напевно, не всі виділені на стихію кошти використовували ефективно, не всі роботи виконували якісно. Як уникнути таких ситуацій у майбутньому?

— Основний висновок такий — не треба намагатися зробити все й одразу. Добрий господар не будує все одночасно: хату, стайню і лазню. Він визначає головні і другорядні об’єкти, акумулює кошти і зусилля на першочергових. Після липневої повені тодішній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко поставила перед представниками виконавчої влади жорстку вимогу – розпочати роботи на всіх без винятку об’єктах, виконувати їх швидко і якісно, а необхідні кошти на це твердо пообіцяла. Нинішній досвід підказує: треба було визначити по одному, найважливішому для кожного населеного пункту об’єкту. Натомість, за вказівкою Уряду, ми розпочали відбудовувати все. У нашому районі немає жодної потужної фірми, яка могла би виконати такий великий обсяг робіт. Тому доводилось залучати підрядні організації з різних областей України — всього їх було 46. У таких форс-мажорних умовах не було часу і змоги перевірити порядність, ділову репутацію, матеріальні ресурси кожного підрядника, контролювати якість робіт. А на додачу до всього ще й фінансування припинили. От і маємо нині те, що маємо. Хочу наголосити, що за ініціативою РДА правоохоронні органи області порушили 4 кримінальні справи стосовно недобросовісних підрядників.

— Ярославе Івановичу, якщо Ви вважаєте, що під час передвиборної кампанії Вас особисто і виконавчу владу району безпідставно обвинувачують у зловживаннях, чому не подаєте позов у суд за образу честі та ділової репутації?

— Відповім так. За минулих два роки ми пережили чотири дуже серйозних перевірки, зокрема з Державного контрольного ревізійного управління і Рахункової палати. Це були не мої родичі, друзі чи підлеглі, а досвідчені, незаангажовані і незалежні спеціалісти найвищого рівня. Якби я допустив бодай один відсоток тих зловживань, у яких мене обвинувачують опоненти, як ви гадаєте, я залишався б нині на цій роботі? Думаю, що ні.

Чому не позиваюся? Шкода часу. У мене, як у державного службовця, та ще й з команди гіперактивного у своїй діяльності голови ОДА Михайла Вишиванюка, його нині хронічно не вистачає. Тому не хочу втягувати себе і правосуддя у тривалу судову тяганину. Планую використати цей час більш продуктивно — задля захисту інтересів Косівського району та його жителів.

Я не перший рік очолюю виконавчу владу району і глибоко переконаний, що оцінку моїй діяльності має давати громада, а не окрема людина.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.