Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Почесно й відповідально

Жовтень 15, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 599

Називатися і бути журналістом не на словах, а на ділі – почесно й відповідально. Це нелегкий обов’язок, це багатотрудна щоденна ноша, яка спонукає до творчого пошуку, наполегливої праці над собою, над вдосконаленням майстерності письма, над розширенням кругозору і збагаченням інтелекту. Істинних журналістів можна по праву назвати носіями культури, сівачами рідного українського слова, творцями високої духовності.

Царина журналістики Косівщини бере початок від класиків українського красного письменства Марка Черемшини і Михайла Павлика. Наш гірський край був колискою і натхненником видатного поета і талановитого журналіста, Шевченківського лауреата, світлої пам’яті Тараса Мельничука. На Косівщині розкрилювався, відгранювався талант відомого поета, прозаїка, письменника, Шевченківського лауреата Степана Пушика. Не без гордості називаємо наших земляків, вихідців Косівщини видатних поетів, письменників, Шевченківських лауреатів Дмитра Павличка, Василя Герасим’юка, Романа Іваничука, талановитих Марію Влад, Івана Андрусяка, Тараса Девдюка, Василя Гостюка.

Талановито, по-синівськи любляче оспівують наш край члени Національної спілки письменників України Богдан Радиш-Маринюк, Дмитро Арсенич, Іван Бойчук, Ганна Арсенич-Баран. Плідно працюють наші сучасники, обдаровані поети і прозаїки Василь Шкурган, Микола Близнюк, Любов Яворська, Василь Глібчук, Володимир Григорак, Олександра Василащук. На царині журналістики відрадні успіхи мають Калина Ватаманюк, Олена Григорак, Микола Чорнокниш, Володимир Бойчук, Василь Стеф’юк.

З глибокою шаною ставлюсь до людей, які натхненно, майстерно творять слово. А в рідному слові й мові та щирій любові до України – сила і міць нації і народу, наша добра надія. Душа огортається повагою і любов’ю до друзів по перу, побратимів по духу й творчості – трудівників редакції часопису «Гуцульський край».

Невтомно і творчо працюють журналісти Ігор Сусак, Ярослав Тимофійчук, Вікторія Кушнірчук, Аліса Мудрицька, Мирослава Долинчук.

Свою лепту у розвій газети вклав ветеран – журналіст Антон Лубів. Змістовні, цікаві матеріали готують до газети Володимир Моравський, Ярослав Щербань. Залишився відданим друкованому слову незмінний, багаторічний керівник первинної журналістської організації Петро Гавука.

Василь Глібчук за покликом серця – журналіст. Він має творчу натуру. Його нариси зігріті теплом таланту і душі. Він прагне, щоб друковане слово несло людям правду, добро і красу.
Членів НСЖУ, фотохудожників Петра Лосюка та Богдана Штундера по праву можна назвати маестрами своєї справи. Засобами світла, тіні і кольору, вдало схопленої фотоапаратом миті, а ще фібрами серця й акордами душі вони витворюють дива.

Нині згадую і тих самовідданих журналістів, що відійшли у вічність. Справжніми професіоналами – подвижниками були при житті колишні редактори районки Олександр Бартош, Людмила Городенко, Омелян Гаврилів, Мирослав Лучко. Тепло згадую дописувачів Дмитра Фіцича, Леоніда Стрельбицького, Ігоря Пелипейка, Олексія Соломченка, Михайла Борука, Петра Корнеюка, Ярослава Гавучака.
Всім тим, хто творить рідний часопис, від душі зичу високого натхнення, нових злетів у слові, щедрих творчих ужинків, добра, гараздів, незгасної любові до рідного краю.

Іван Мисюк,
член Національної спілки журналістів України.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.