Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Маленьке свято великої родини

Жовтень 13, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 174

День працівників освіти – це не просто День учителя, день вшановування та поваги. Це день визнання людей з добрим серцем та відкритою душею, щирими порадами та потрібними настановами, це день пам’яті про тих, хто щодня віддає клаптик своїх цілющих знань і умінь для того, щоб нами могла пишатися не тільки родина, але й вся Україна. Не дарма основою успішного вчительського повчання і є виховання в дитині людини, виховання славного продовжувача українського роду, гідного сина чи дочки рідної землі. Бо вчитель – це не лише скарб, який може з нічого породити багатство, джерело, з якого виростає чистої води річечка, а й стрічка, що із багатьох кольорових квітів виплітає пречудовий віночок, а зі струн виливає мелодійну пісню. Всі квіти, всі пісні цієї жовтневої пори року належать усім вихователям, учителям, педагогам, наставникам, усім тим, хто, як би там не було, допоміг кожному вирости і стати тими, ким ми є сьогодні.

Як ми знаємо, перша неділя жовтня – це день важливого маленького державного свята. Його святкувала вся Україна, його відзначали 1-го жовтня у Косівському районному Будинку культури. Тут у цей день зібралося багато людей. Їх об’єднувало все: і святковий настрій, і зворушливі хвилини радості, і найголовніше – улюблена справа, професія та заслуга. Бо працювати з дітьми – це знати відповідь на кожне запитання, це мати до кожного індивідуальний підхід, це віднайти спільну мову, інтереси, стиль, це побачити у кожному певний потенціал, донести те, що саме їй чи йому потрібне, допомогти стати гідним учнем свого вчителя. І, гадаю, кожному вчителю це зробити вдалося. Кожен з них вивів у світ не одне покоління, тому заслужив аж ніяк не поодинокі слова вдячності, поваги та шани, а цілий букет побажань та вітань.

«Ніколи учень не зможе перевершити свого вчителя. Але учень зможе довершитись й удосконалитись, завдячуючи своєму доброму наставнику» – розпочав та відкрив урочисту частину заходу начальник відділу освіти РДА Володимир Ярославович Козьменчук. Привітавши всіх присутніх із професійним святом, побажав терпіння, порозуміння та сили у їхній щоденній клопіткій праці. А також запросив розділити радість та свято з дорогими учителями духовних наставників – отців-деканів Р.Іванюлика та І.Близнюка. У спільній молитві всі попросили у Бога здоров’я та допомоги всім наставникам і вчителям для того, щоб хоч і не просто, і не легко, та все-таки благородно виконувати свою справу в житті, нести свої знання до дітей, сіяти зерно, яке проросте, бути маленькими, але потрібними вчителями великої української родини.

Тільки згадати як вчитель везе свого учня на олімпіаду чи які-небудь конкурси, чи змагання. Це стільки тривоги, переживань, вболівань. І як приємно, коли позитивний результат стає найкращим подарунком наставнику. Коли спільна праця приносить спільні здобутки. Коли нагороду, яку отримує учень, – отримує і вчитель. Цього прекрасного дня відбувалося все навпаки. До вручень грамот, премій та квітів готувалися працівники освіти в районі, наші педагоги. Їх нагороджували за найвищі заслуги, найкращу педагогічну діяльність, за першість у різних номінаціях та конкурсах, всеукраїнських акціях, за роботу з обдарованою молоддю, за сумлінну працю в системі освіти вчителів дошкільних закладів, за великий свій внесок в освіту, який допомагає підняти її рівень у районі, області та Україні. Вручив премії РДА, грамоти ОДА та привітав усіх учителів голова райдержадміністрації Я.І.Шинкарук. «Україна споконвіків славиться високим рівнем освіти і в цьому є велика заслуга вчителя. Адже вчитель не лише розвиває талант дитини, а найперше – засіває в дитячі душі знання мудрості. І хоч іноді важкою буває стежина вчителя, завжди легко збирайте плоди своєї праці», – зі словом звернувся до присутніх винуватців свята Ярослав Іванович.

Гостем свята став декан факультету управління та інформаційної діяльності Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, наш земляк Дмитро Іванович Дзвінчук. Він побажав усім працівникам освіти великих успіхів та досягнень, підготовки того інтелектуального багатства, яким буде пишатися вся Україна, а також згадав та подякував тим учителям, які колись навчали та виховували і його. Їм, голові РДА Ярославові Шинкаруку та начальнику освіти РДА Володимирові Козьменчуку подарував цінні подарунки – нововидану книгу.

На святі згадали і тих вчителів, яких гордо та заслужено називають ветеранами освітянської праці, серед них: Л.Г.Проць, Н.П.Юсипчук, О.В.Курищук та Я.В.Матійчак. Хоч і ветерани, та з вигляду сильні й наполегливі, ще готові трудитися і трудитися на благо нашого розвитку та процвітання.

Потішили своїми вітальними музичними композиціями й вчителі з Шешорів, Косова, Смодної, Старого Косова та інших шкіл району. Вони показали, що вчитель – це не лише добрий наставник, мудрий педагог, але й талановита особистість, яка знає, вміє і може творчо зробити і організувати для оточуючих свято. Бо воно не згасає віками, не забувається роками, пам’ятається не лише пожовтілим листям та золотою порою осені, а й люблячою згадкою, щирою вдячністю про тих людей, які колись навчили бути людьми і сьогодні продовжують вчити дітей.

Всім учителям присвячую: «Не сивіють скроні, не старіє серце, не згасає усмішка з лиця, і душа не знає спокою від мене, поки пам’ятаю вас я, вчителько моя».

Мирослава ДОЛИНЧУК.
Фото автора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.