Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Мистецтво завжди поруч

Жовтень 8, 2010 | Коментувати | Переглядів: 3 568

Кубізм, монументалізм, неовізантизм … – все це поняття великого мистецтва, які насправді важко збагнути простій людині. Мистецтвознавці, як музиканти, з головою поринають у світ краси, таланту, твору, досліджень, як у світ нот, світ музики, світ пісні, бо музика – це також мистецтво. Чому, коли ми відвідуємо різні виставки, нам іноді важко зрозуміти шедевр талановитого художника чи навіть світлину фотографа? Гадаю, у цьому і проявляється справжня сутність мистецтва, коли кожна людина по-різному бачить зміст, для прикладу, однієї і тієї ж картини, одного й того ж бездоганного твору. Тому, мабуть, мистецтво є неоціненним, і яким би не здавалося б дивним, воно завжди буде прекрасним.

Такою ж прекрасною нагодою поринути у найглибші закутки мистецтва було 23 вересня. Цього дня до Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва завітав гість зі Львова, професор Львівської національної академії мистецтв, автор нової книжки «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен» Ярослав Кравченко. Хто, як не він, знає про всі таємниці та історію справжнього мистецтва, про людей, які творять та досліджують всі його гілки, напрями та течії! Презентуючи книжку «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен», Я. Кравченко ознайомив усіх присутніх, серед яких були талановиті студенти, педагоги КІПДМ та всі охочі любителі мистецтва, з життям і творчістю талановитого галичанина за походженням, відомого художника України, творчого майстра Михайла Бойчука.

Розповів про історію, зокрема, бойчукізму, як школу українського монументального мистецтва, нову течію – неовізантизм. Цікавою стала розповідь про задум книжки і загадкові 37 імен. За словами автора, він ще змалку зацікавився такою постаттю як М. Бойчук, бо про нього розповідав батько. Збирав матеріали ще з 85-го року, і вже 2005-го – розпочав плідно працювати, укладати книжку. Спочатку було 15 імен, та в процесі роботи їх дослідили 37, на яких і зосередили увагу. Та в планах у автора є ще багато нереалізованих ідей, недосліджених імен, про які також повинна якнайшвидше дізнатися Україна.
«Я намагався зробити так, щоб книжка була цікавою. Щоб читач брав її до рук і не клав на полицю після 3-ї прочитаної сторінки. Сподіваюся, що вона віднайде свого читача. А втім, буде те, що буде, але буде те – що Бог дасть, – каже Ярослав Кравченко. Продовжуючи, – нам потрібно розвивати українську культуру, а не проїдати та пропивати її, як це робить більшість з нас сьогодні. Потрібно хоч щось робити. І те, що робитиметься – розвиватиметься. Прикладом цього і є напрям бойчукізму, який описуємо в цій праці. Нещодавно вона отримала ІІІ призове місце на Форумі видавців у Львові. Її презентували вже у Львові, Києві, Івано-Франківську, Луцьку, а сьогодні приїхали до вас. Адже косівські художники також відіграють неабияку роль у творенні українського мистецтва. Це намісники М. Бойчука: Євген Сагайдачний (роботи цього автора обіймали стіни актового залу КІПДМ, як супровід презентації), Сергій Колос, Охрим Кравченко – імена яких також входять у список 37 імен школи Михайла Бойчука».

Зі словами вдячності за великий внесок в історію українського мистецтва такого ґрунтовного дослідження про 37 талановитих імен школи М. Бойчука та подарунок цієї книги для інститутської бібліотеки виступив ректор Косівського ІПДМ Святослав Леонтійович Мартинюк. Він побажав авторові натхнення, терпіння, успіхів у роботі та вихованні молодих і наполегливих мистецтвознавців. Доброю згадкою відгукнувся про батька Ярослава, Охрима Кравченка, товариш батька, житель Косова Володимир Тутуруш, що стало найприємнішою несподіванкою для гостя зі Львова. Адже книжка «Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен» – це пам’ять передусім про батька, яку зумів утілити в життя, й історію українського народу, нації, України його син, гідний наставник та цінитель українського мистецтва Ярослав Охримович Кравченко.

Мирослава Долинчук.
Фото автора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.