Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Ровесниця незалежності

Вересень 4, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 399

Марічці Білак з села Річки пощастило – вона народилася 24 серпня 1991 року.

Разом з новонародженою державою дівчинка росла, розквітала. Закінчила зі срібною медаллю Річківську школу. Вступила на навчання у Прикарпатський університет, на факультет іноземних мов. Відразу ж після свого народження маленька гуцулочка стала зірочкою місцевого масштабу, адже ровесниця молодої Української держави – приємна родзинка кожного національного свята. Наприклад, цьогоріч дівчину офіційно вітали двічі: і в рідному селі, і в Косові.

17 липня Марічка вийшла заміж і змінила своє прізвище. Тепер вона — Марія Пітеляк. Відіграли весільні музики, а юнка ще більше розквітла — тією неповторною розкішною вродою, яка буває тільки у молодої і щасливої жінки. Сподіваємося, що молодята постараються, а Господь Бог їм допоможе, і наступного року на своє двадцятиліття Марія подарує чоловікові хлопчика або дівчинку, а своїй ровесниці Україні – ще одного українця.

З нагоди Дня Незалежності жителі багатьох сіл Косівщини отримали різноманітні святкові подарунки. У селі Річці він був пісенно-музичним. На сцені скромного сільського Народного дому виступав народний артист України, талановитий і дуже плідний композитор-мелодист Остап Гавриш. Посприяли в організації і проведенні цього незабутнього дійства заступник голови РДА Анастасія Костюк і начальник управління праці та соціального захисту населення РДА Володимир Мамчук — уродженці села Річки, а також — Лідія Ярич, голова асоціації роботодавців Косівщини.

Перед творчим вечором уславленого композитора відбулися урочисті збори з нагоди Дня Незалежності. Присутніх у залі поздоровила з цим великим святом сільський голова Марія Копчук. Щирі вітальні промови виголосили голова сільського осередку НРУ Петро Грималюк, директор Річківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Іван Кіщук, місцевий священик отець Михайло, заступник голови РДА Анастасія Костюк.


Перед односельцями виступила також ровесниця Незалежності Марічка Пітеляк, яка народилася 24 серпня 1991 року. Сільський голова від імені односельців привітала з днем народження юну молодичку (дівчина недавно вийшла заміж), побажала новоствореній сім’ї щасті і подарувала їй потрібну в господарстві річ – чайний сервіз.

Офіційна частина свята завершилася. Горянам нетерпеливилось, і вони оплесками викликали на сцену іменитого композитора. Творчий вечір автора понад тисячі пісень і двох мюзиклів розпочався. Одна за одною лилися зі сцени пісні, слова і мелодія яких були усім відомі. Багато глядачів знали їх напам’ять і охоче підспівували.

Організатори творчого вечора запропонували глядачам оригінальний і соковитий музикальний мікс: зрілий і збагачений життєвим досвідом Остап Гавриш повів глядачів у світ пісенної філософської лірики, молодий співак Степан Білик струсонув стіни старенького клубу козацьким запалом, а юна співачка Мар’яна Гавриш (донька композитора) зачарувала присутніх неповторним шармом юності.

Остап Гавриш був неперевершеним. Що не пісня – то шлягер. І не той, який штучно створюють музичні канали за допомогою оплаченої і нав’язливої ротації (йдеться про часте повторення пісні у радіо- чи телеефірі).

Пісенні твори Остапа Гавриша – як добре вино. Вони витримують випробування часом і з роками стають ще ліпшими. Багатьом композиторам вдається залишитись в історії завдяки одній-двом пісням. У нашого земляка їх десятки. Канадці казали, що йому варто було б поставити пам’ятник за життя, навіть якби він написав лише одну пісню – «На Україну повернусь». Я ж, наприклад, і досі не можу спокійно слухати його пройняту болем «Історію» у виконанні Віталія Білоножка – щоразу «мурашки» по спині повзають. Гімном закоханим стала «А липи цвітуть». Пісню «Білий цвіт на калині» у Словаччині вважають тамтешньою народною і співають на весіллях, коли свекруха знімає з голови невістки фату і пов’язує на ній хустку…

Напевно, ми і досі не в повній мірі усвідомлюємо, який талант на ім’я Остап Гавриш виплекала родюча косівська земля. І цей талант живе поряд, бо часто навідується на рідну Гуцульщину, не зазнається, дарує свої пісні не тільки глядачам пафосного палацу «Україна», а й простим людям, які збираються у стареньких народних домах, щоб послухати улюблені пісні свого іменитого земляка.

Остап Гавриш, Степан Білик і Мар’яна Гавриш не розчарували річківську публіку. Глядачі підспівували, гаряче аплодували і дарували співакам квіти. Цьогорічний день незалежності вони пам’ятатимуть довго – такі подарунки цінують і не забувають.

Аліса Мудрицька.
Фото автора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.