Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Гуманітарна рада

Серпень 28, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 702

При районній державній адміністрації створено громадську гуманітарну раду. Зроблено це на виконання відповідного Указу Президента України та розпорядження голови облдержадміністрації. Такі консультативно-дорадчі органи створюють в усій державі. Їх мета – залучення громадськості до вирішення найважливіших питань гуманітарного розвитку, підготовка пропозицій щодо забезпечення додержання прав і свобод людини у різних сферах.

Нещодавно відбулося перше організаційне засідання новоствореної ради, яку очолив голова РДА Ярослав Шинкарук. До її складу увійшли керівники організацій, які мають причетність до гуманітарної сфери, громадські та політичні діячі нашого краю.

Інформацію про склад, положення та основні завдання нового дорадчого органу довела до відома присутніх заступник голови РДА з гуманітарних питань Анастасія Костюк. Вона запропонувала обговорити план роботи ради на цей рік.

Народний вчитель України, директор Яворівської ЗОШ Петро Лосюк звернувся до влади з проханням приділяти більше уваги підтримці та розвитку народного мистецтва, художніх народних промислів у нашому районі. Анна Богдан, голова районної організації Союзу українок підтримала цю пропозицію і нагадала представникам влади про те, що кілька років тому громадські діячі Косівщини написали листа тодішньому Президентові леоніду Кучмі. Вони розповідали в ньому про те, що Косівщина — особливий край, тут живуть самобутні майстри світового значення. Які прославляють не тільки Гуцульщину, а й Україну. Але вони не мають державної підтримки, зокрема, в забезпечення необхідними матеріалами, умовами праці. На це прохання влада відгукнулася. У штат райдержадміністрації було введено спеціаліста, який координував ці важливі питання. Він працював трохи більше року. Нині такого фахівця у районі немає. Анна Семенівна звернулась до керівництва РДА з проханням відновити цю штатну одиницю.

Заслужений працівник освіти України Аделя Григорук торкнулася теми пасивності: «У районі діє немало громадських організацій, але якось так трапилось, що нині вони переживають хвилю спаду. Мені би дуже хотілось, щоб з допомогою державних органів вдалося активізувати і стимулювати цю роботу. Хоча б для того, аби послухати цих людей і їхні проблеми, накреслити план спільних заходів, які би можна було провести. У нас же дійсно особливий регіон. Тому ми маємо жити в атмосфері творення якоїсь особливої гуманітарної аури, яка притаманна саме нашому регіону. У цьому плані громадські спілки можуть зробити дуже і дуже багато. У нас є молодіжні, християнські — аж до ветеранських організацій. Якби кожна з них упродовж року зробила (спільно з іншими) гарний захід, наше інтелектуальне і мистецьке, громадсько-суспільне значно пожвавилось і не виглядало б так, що ми тут нічим не займаємось, а влада і громадські організації існують окремо одне від одного».

Письменник і громадський діяч Радиш Богдан: «Вважаю, що такий громадський орган при адміністрації давно треба було створити, щоб влада могла почути думку громадських організацій, Треба використати цю можливість для поліпшення справ у нашому районі. Наш район специфічний, його знають у світі завдяки гуцульській культурі. Коли я почув, що Міжнародний гуцульський фестиваль цього року у нас може не відбутися, подумки сварив і гуцулів, і товариство «Гуцульщина». Чомусь ми все переклали на плечі влади і держави? Якби кожен гуцул, а нас є тисячі, заплатив членські внески бодай по 10-20 гривень, то й фестиваль би відбувся. Ми живемо у часи агресивної глобалізації. Тому такі місцеві культурно-мистецькі дійства не дають вмерти нашій культурі, декоративно-прикладному мистецтву, пісням та всьому іншому.

Упродовж двадцяти років я очолював районне товариство «Просвіта». Шкода, що воно нині занепадає, хоча може зробити набагато більше. Ми колись йшли до людей, в навчальні заклади, проводили своєрідні патріотичні, історичні. Літературно-мистецькі лекторії. Цю просвітницьку роботу необхідно продовжувати, бо вона вкрай важлива».

Богдан Радиш зауважив, що у районі є три члени Спілки письменників, але жоден з них не входить до складу експертної комісії, що визначає, скільки районна рада дасть грошей на публікацію тієї чи іншої книжки місцевих авторів. Богдан Ілліч звернувся до влади з проханням переглянути склад цієї комісії.

Микола Васкул, голова районної організації УРП «Собор», висловив свою думку: «Мені здається, що створення такої громадської гуманітарної має певне значення. Оскільки слово «гуманітарний» означає розвиток людини, тобто формування особистості, тому мені здається, що роботу цього дорадчого органу варто було би наповнити патріотичним змістом, який є притаманним для нашого краю. Ми вже говорили про те, наскільки важливо популяризувати народне мистецтво, яке є нашою візиткою. На мою думку, такою «візиткою» є також патріотичний зміст діяльності наших попередників, на якому можна і треба виховувати наших дітей. Тому на засіданнях нашої ради треба говорити і про відзначення 14 жовтня річниці створення УПА, і вшановувати пам’ять жертв Голодомору.

Щоб «втихомирити» наших сусідів, ми відмовилися називати цю трагедію геноцидом. Але якщо душі померлих витають над нами, вони постійно екзаменують нас. Тому не можна забувати своєї історії, особливо того, що нас болить і мусить боліти».

Декан, отець Іван Близнюк запропонував приділити увагу вихованню молоді і боротьбі з депресивними настроями у суспільстві.

— Ми втрачаємо дитячі душі, а ситуація із самогубствами взагалі катастрофічна. Вкорочують собі віку люди, яким тільки жити і жити: від 18 до 40 років. Варто зробити у районі телефон довіри. Бо не кожен, хто живе у селі, може прийти і розказати про свою біду священику. Не кожен священик готовий прийняти таку інформацію і має психологічний підхід до людини. Тому до вирішення цих проблем необхідно залучити і громадські організації, психологів. Дуже ускладнив життя людей тягар невиплачених кредитів. Це створює негативну ауру в суспільстві. Молодь потрапляє у полон наркотиків, алкоголю. Сприяє цьому розгалужена система: телебачення, заклади торгівлі і розваг. Нещодавно відбулася зустріч голови ОДА Михайла Вишивнаюка з духовенством. Йшлося про необхідність активного залучення священиків до викладання у школах предмета з основ християнської моралі. Церква може багато зробити для виховання молоді. На жаль, не всі священики дієві на своїх парафіях. Тому і виникають такі типові ситуації: мама ходить до церкви, тато – нікуди, дитина весь вільний час проводить в інтернетклубі. Через це наше суспільство дуже розбалансоване. Вважаю, що нам варто частіше зустрічатися, ділитися досвідом. Засоби масової інформації створюють атмосферу постійного страху і небезпеки, у якій дедалі важче жити і творити. Від цього людство страждає і хворіє. Його треба лікувати «дозами» мистецтва, духовності і добра».

Підсумок розмові підбив голова РДА Ярослав Шинкарук: «Усі ваші пропозиції приймаються, їх буде враховано в нашій роботі. Мені імпонує, що всі ви — активні, кожен має свою думку з обговорюваних нині питань. Я теж за те, щоб усі заходи наповнювати патріотичним змістом. Мені теж дуже шкода, що цього року Міжнародний гуцульський фестиваль у косові може не відбутися. Якщо розпорядження голови Ода про це буде прийнято, обіцяю, що всі заходи, які ми планували провести в рамках підготовки до цього святкового дійства буде виконано. Йдеться про видання книг, завершення запланованих ремонтних робіт будинків, доріг. Щиро вдячний вам за нинішню цікаву і конструктивну розмову. Будемо працювати разом для розвою нашого краю».

Члени новоствореної громадської гуманітарної ради затверджено план роботи ради на 2010 рік, створили кілька секцій за конкретними напрямами діяльності. Домовились також проводити засідання ради кожного третього четверга місяця.

Аліса Мудрицька.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.