Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

В очікуванні Гуцульського фестивалю

Липень 26, 2010 | Один коментар | Переглядів: 3 036

Цінуймо свої таланти

Ми звикли до того, що Гуцульщина – край народних талантів, яскраве сузір’я яких зможемо знову побачити у Косові, адже наприкінці серпня тут проводитиметься ХІХ Міжнародний гуцульський фестиваль. Як і завше, Косівщину гідно представлятимуть митці, об’єднані в престижну регіональну організацію Національної спілки художників України, а також творчі майстри, які належать до Косівського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Досить згадати імена заслужених художників України Івана Кочержука, Степана Бзунька, заслужених майстрів народного мистецтва України Михайла Трушика, Василя Стрипка, Валентини Джуранюк, Богдана Ходана, Оксани Бейсюк, Івана Рйопки, Миколи Корнелюка, Параски Борук, Надії Вербівської, Галини Трушик, Наталії Юсипчук та багатьох інших творців краси нашого краю.
Про цих людей, про їхню самобутню творчість і щедрий доробок можна писати книги, знімати кіно-, теле- і відеофільми. Вони мають що показати глядачам на мистецьких форумах будь-якого рівня. Ці люди живуть багатим духовним повнокровним життям.

Учасникам майбутнього фестивалю, можливо, пощастить побачити рукотворні шедеври в різьбі та інкрустації заслужених майстрів народної творчості України Дмитра Шкрібляка з Яворова та Василя Тонюка з Річки, членів НСХУ, провідного різьбяра з Вижнього Березова Миколи Грепиняка, Петра Корпанюка з Вербовця, Мирослава Радиша і Василя Бовича з Косова. Справжнім сюрпризом для учасників фестивалю буде виставка творчих робіт відомого різьбяра-художника, заслуженого майстра народної творчості України Юрія Павловича. Цей митець не пропускав жодного фестивалю, що проводились попередньо в Косові. Це наші таланти, найдорожчі скарби.

На кожному фестивалі демонструють різні види і жанри народного мистецтва. На щастя, Косівщина не лише мистецька, але й музично-пісенна. Хочеться добре слово сказати на адресу наших талановитих композиторів: народного артиста України Остапа Гавриша та заслуженого працівника культури України Василя Звіздарика. Остапові Гавришу вдалося випустити в світ збірку авторських пісень на лазерному диску під назвою «Білий цвіт на калині» у виконанні відомих співаків. Цікава й колоритна збірка його самобутніх пісень «Гуцульський ярмарок», аудіоальбоми «Не перестати жити» з мюзиклом «Хвала Всевишньому» на вірші видатного поета-пісняра Вадима Крищенка. Має гарні компакт-диски і Василь Звіздарик. Цінним є компакт-диск з мелодіями в творчій обробці ще одного композитора, скрипаля-віртуоза, заслуженого працівника культури України Дмитра Біланюка.

Вагому лепту в скарбницю культури і музично-пісенного мистецтва краю внесли заслужений працівник культури України Ігор Бортейчук з Рожнова, провідний хормейстер і диригент художніх колективів Кутського куща Маркіян Ковалюк. Білі плями і вакуум бездуховності в цій царині заповнили пісенні збірки Аннички Гнатишак «Пролісковий дощ», «І знову дощик», поетично-пісенна збірка «Мелодія гір» Олександри Василащук з Шешор, солідна збірка пісень «Співає Черемош», впорядкована Михайлом Андрійчуком та Маркіяном Ковалюком. Всі названі книжки друкувались у Косівському видавництві «Писаний Камінь».

За сприяння директора цього видавництва, депутата обласної ради, відомого мецената Михайла Павлюка побачили світ книжка «Пісня – життя моє» заслуженого вчителя України Ярослава Грабовецького; збірники «Пісенне джерельце», «Букет пісень», самодіяльного композитора з Рожнова, кавалера ордена «За заслуги» ІІІ ступеня Григорія Пилип’юка. І цей перелік можна продовжити. З вдячністю хочеться назвати імена наших поетів-піснярів, передусім, невтомного і талановитого корифея, члена НСПУ Богдана Радиша-Маринюка – автора близько 20 поетичних збірок. Нетлінні скарби свого серця дарують людям обдаровані поети-піснярі Василь Гостюк, який видав кілька пісенних збірників, Любов Яворська – авторка ряду цікавих захоплюючих книжок.

Гідно, задушевно оспівують рідну Гуцульщину в своїх авторських піснях Володимир Григорак з Кобак, Михайло Чоборяк з Тюдова, Ярослав Ільницький з Кут, Галина Братівник з Шешорів, Василь Вольський з Пістиня, Василь Пилип’юк з Рожнова. Дмитро Пожоджук з Космача – заслужений майстер народної творчості України (теж поет-пісняр) та уродженець цього мистецького села, поет-пісняр і композитор Петро Юсипчук – автор збірника «Краю мій рідний, смерековий» та пісенного посібника «Срібний човник».

З мелодійних криниць композиторів Лук’яна Пророчука з Города, Романа Балагурака з Косова, Петра Хруща – уродженця Утороп, Галини Ковальчук і Володимира Грицюка з Косова, Богдана Братівника з Трача горяни п’ють чисту, цілющу воду.

На окреме висвітлення заслуговують творчі доробки аматорських колективів, що мають почесне звання «народний». Вони діють при сільських народних домах, культосвітніх закладах селищ і міста. Вони теж серйозно готуються представити на сцені фестивалю гуцульський фольклор, народний місцевий колорит, наші барвисті свята, обряди, звичаї, декламаторське, музично-пісенне, хореографічне мистецтво. А скільки ще рядових і новостворених художніх колективів бажають добре показати себе на майбутньому фестивалі! Адже шанс отримати почесне звання лауреата цього престижного фестивалю, безумовно, надихає їх до праці і творчого пошуку. Журі назве нові талановиті імена, побачить й належно оцінить Косівщину у її розмаїтті і багатогранності. Віриться, що так і буде.

Напередодні фестивалю чи не найбільше болить душа за долю сільських умільців. Чимало з них залишились наодинці зі своїм улюбленим ремеслом, творчими сподіваннями. З підвищенням ціни нашого життя на другий план, на жаль, відходить справжня творчість колись діяльних, перспективних різьбярів. Замість художніх цінних речей вони змушені виготовляти ужиткові, більш ходові вироби для ринку. В гонитві за грошима підупадають в селах художні ремесла, а до мистецтва з’являється апатія й байдужість. Цей занепад може негативно позначитися на формуванні національної художньої культури. Тому треба всіляко підтримувати відданих й істинних творців краси, виявляти й популяризувати майстрів, умільців-самородків, піклуватись про розширення і збагачення народної творчості, що є візиткою Косівщини.

Іван Мисюк,
член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

0

Коментарі

Один коментар

  1. XIX Міжнародний гуцульський фестиваль не відбудеться
    Серпень 4, 2010 о 18:20

    як не сумно, але фестивалю цього року не буде

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.