Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Відбулося спільне засідання колегії райдержадміністрації та асоціації сільських, селищного і міського голів «Самоврядування»

Липень 24, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 502

Перед початком засідання голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук і голова районної ради Руслан Присяжний вручили почесні грамоти Міністерства охорони здоров’я лікарям Косівської ЦРЛ: завідуючій кардіологічним відділенням Стефанії Білій, завідувачу дитячим відділенням анестезіології Іванові Морозу, ортопеду Василеві Гнідану, хірургу Віталію Ілику, а також почесну грамоту голови ОДА — головному лікарю Брустурівської лікарні Ользі Подюк.

Тепло і щиро голова РДА подякував за співпрацю своєму колишньому заступнику з гуманітарних питань Миколі Васкулу, який добровільно пішов у відставку і вирішив присвятити себе громадській роботі. «В особі Миколи Григоровича я завжди відчував за своєю спиною надійний тил, потужного ідеолога, — сказав Ярослав Шинкарук. —Вважаю, що свою роботу він виконував на 12 балів (за 12-бальною системою). Ми з Миколою Григоровичем не прощаємося, домовилися спільно працювати, щоб його великий життєвий і професійний досвід і надалі використовувати для розбудови Косівського району».

На порядок денний колегії винесли три питання.

Про завершення минулого і підготовку до нового начального року доповідав Володимир Козьменчук. Сільський голова Володимир Чепига звітував про виконання виконкомом Кобаківської сільської ради делегованих йому повноважень.

Бурхливим було обговорення підсумків двомісячника з благоустрою. Доповідав Роман Баранюк, завідувач сектору природних ресурсів, туризму, рекреації та зовнішніх зв’язків управління економіки РДА. Він навів ряд цифр, що підтверджували та ілюстрували масштаби виконаної за цей період роботи. Але вони не втішили голову РДА.

— Цьогорічна стихія показала: де купа сміття — там затопило, де заросла придорожня канава – там вода заливає подвір’я, — зазначив Ярослав Шинкарук. – В давнину люди орієнтувались за компасом, а тепер можна це робити за сміттєзвалищами. Бо повиростали вже такі, як терикони поблизу шахт. Купи сміття лежать біля пам’ятника Шевченку у Тюдові. Нема ніякої поваги до пам’яті нашого національного генія. Як там молодята з весільними гостями фотографуються? Не призначено відповідальних за догляд за цим святим місцем. Ми наведемо там порядок. Але не будемо залучати до цих робіт школи, аби дітки визбирували биті пляшки з-під спиртного чи якась зараза їх там вкусила. Хай прибирають працівники райдержадміністрації та інших установ».

Роман Баранюк і заступник голови РДА Василь Привика нагадали, що за стан благоустрою і захоронення побутових відходів у кожному населеному пункті персональну відповідальність несе голова місцевої ради. Це передбачено чинним законодавством. Роман Баранюк висловив припущення, що занедбаність наших територій пояснюється наближенням чергових виборів. Мовляв, кожен дорослий житель – це потенційний виборець. Тому голови не хочуть вживати непопулярних заходів: сваритися з ґаздами і підприємцями, які занедбали території, прилеглі до обійсть, виробничих чи торговельних об’єктів. Не хочуть змушувати жителів косити бур’яни, «забирати грабину» з русел річок.

Версія з виборами голову РДА не розчулила. «Хіба вибори будуть відбуватися лише в нашому районі? – поцікавився Яролсав Іванович. – Хіба голови з інших районів ними не переймаються? Чому тоді на минулій колегії облдержадміністрації мали вручати премії головам сільських рад з Рашкова, Кутища, Стецевої? Їхні голови до виборів не готуються? А нашому Тюдову ОАД припасла ганебний віник. Думаю, якби в.о. Тюдівського сільського голови Оксана Довганюк навела в селі порядок, місцеві жителі обов’язково підтримали б її кандидатуру на виборах».

Ярослав Шинкарук повідомив присутнім, що облдержадміністрація на два місяці продовжила термін проведення заходів з поліпшення благоустрою. Голова РДА визнав незадовільним стан благоустрою у районі. Архіважливою проблемою він назвав облаштування районного сміттєзвалища. Голова РДА пообіцяв, що він та інші відповідальні особи ретельно відстежуватимуть ситуацію і через півтора місяця застосують «мітлотерапію» до кожного, хто не наведе порядок за закріпленою за ним територією чи об’єктом. Водночас керівник виконавчої влади району звернувся до працівників санітарної служби і правоохоронних органів з вимогою бути більш активними і принциповими у вирішенні цих важливих проблем.

На пряниках, а не на батогах вирішив зосередити увагу присутніх голова районної ради Руслан Присяжний. Він нагадав, що за підсумками тепер уже чотиримісячника з благоустрою і впорядкування територій населених пунктів будуть роздавати не лише ганебні віники, а й чималі премії: для міст – 40 тисяч гривень, для селищ – 30, для сіл – 20.
Тож є за що боротись.

На засідання колегії розглянули ще одне актуальне для нашого району питання. Йшлося про необхідність прийняття на баланс і визначення балансової вартості більшості об’єктів комунальної власності району.

Голова РДА запропонував присутнім пригадати 2008 рік. Вже тоді виникали проблеми через те, що жоден об’єкт, занесений до генерального плану, ніде не перебував на балансі. Тому було видано розпорядження з цього приводу.

Заступник голови РДА Василь Привика роз’яснив присутнім головам рад цю проблему по-простому, так би мовити, на пальцях: «Якщо той чи інший об’єкт не поставлено на баланс, отже, його нема. Тоді як на нього можуть виділити гроші з бюджету? У цьому залі є керівники-господарники. Скажіть, ви можете ремонтувати об’єкт, якого у вас нема на балансі? Раніше це проходило. Тепер держава хоче навести порядок із державним і комунальним майном, бюджетними коштами. Якщо просимо профінансувати ліквідацію завданих збитків, треба дати відповідні документи, скласти кошторис. Тільки після цього об’єкт буде включено в реєстр і на нього будуть виділені кошти».

Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій РДА Віталій Кардащук доповнив: «КМУ затвердив методику оцінки збитків внаслідок надзвичайної ситуації. У ній є спеціальна формула, до якої входить балансова вартість і термін експлуатації об’єкта до часу пошкодження. Збитки, які вираховуються за балансовою вартістю, є набагато менші за суму, яка потрібна для їх відновлення. Це зовсім різні речі, які не треба плутати. Розрахунок збитків робиться для того, щоб Київ на їх підставі визначив, яка надзвичайна ситуація сталася: місцевого, регіонального чи державного рівня».

З наступних виступів голів рад стало зрозуміло, що їм просто ніхто не пояснив, як вираховувати збитки.

Начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури РДА Василь Склепович навів кілька виразних прикладів для ілюстрації:

— Приклад перший. Забрало берег. Ми не знаємо, яка його вартість. Але можемо підрахувати, що для проведення берегоукріплення необхідно 20 мільйонів гривень. Але це не означає, що саме на таку суму завдано збитків. Їх вираховують множенням площі забраної території на оціночну вартість землі, встановлену в конкретному населеному пункті. Приклад другий. Зруйновано дамбу, яка має вартість, припустимо, мільйон. Але її пошкоджено лише на 10 відсотків. Отже, нанесено 100 тисяч гривень збитків. Але для того, щоб її відновити, треба затратити два мільйони. До цього часу ми визначали балансову вартість об’єктів практично «зі стелини», — зізнався Василь Склепович. –

Дійшло до того, що у радах немає на балансі школи, ФАПу, землі. А коли припікає, до нас приходять і кажуть: «Владо, давай кошти». На чиїй совісті буде, якщо ми не зможемо подати до реєстру пошкоджені стихією об’єкти, бо нема їхньої балансової вартості?».

Аліса Мудрицька.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.