Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Ювілей духовного отця

Травень 10, 2010 | Коментувати | Переглядів: 3 636

На світі є професії, а є покликання. І щасливий той, у кого покликання і професія співпали. Таких людей ми називаємо щасливими. Бо, незважаючи на життєві труднощі та випробування, по життєвому шляху вони йдуть достойно, на них дивишся із захопленням.


Усі, кому доводиться зустрічатися із настоятелем Шешорської та Прокуравської церков о. Юрієм Павличком, відзначають його високу інтелігентність, людську гідність, життєву мудрість, чуйність, доброзичливість, м’який гумор.

Тож не дивно, що для своїх парафіян він є не тільки Божим пастирем, духівником, високим життєвим ідеалом, але й близькою людиною. Тому до ювілею духовного отця готувались по-особливому, по-родинному тепло і з любов’ю.

У той день Народний дім села став справжньою громадською світлицею. Сюди зійшлися жителі Прокурави, священики сусідніх парафій, учасники художньої самодіяльності.

У сценарії свята тісно переплелися біографічні факти, любов і повага парафіян, майстерно виконані і подаровані шановному ювіляру пісні.

Отця Юрія щиро вітали декан Косівський УАПЦ митрофорний протоієрей Петро Дяків та священики благочиння; голова церковного комітету та сільський голова Іван Петрович Лесюк; педагог-організатор сільської школи Романія Дмитрівна Матійчук, директор Народного дому Ганна Іванівна Майданська, ведучі свята Дмитро Васильович Слюсарчук – колишній сільський голова, Ольга Гарасим’юк – працівник НПП «Гуцульщина»; Люба Михайлівна Миклащук – художній керівник ансамблю «Барви Карпат», акомпаніатор Іван Михайлович Петрицюк, а також весь колектив ансамблю «Барви Карпат» та учні місцевої школи.
Особливо хвилюючими були вітання сім’ї Сови Василя Васильовича та Марії Михайлівни – першої пари, яку тридцять років тому вінчав о. Ю.Павличко. Вже давно батьками стали ті, кого охрестив о. Юрій.

Поруч з ювіляром сидів син Юрій – його гордість і надія. І хоч він продовжив у житті дорогу матері – став лікарем, та у обидвох Юріїв Павличків одна місія — зцілювати людей: син лікує тіло, батько – душу.

Правда, по другу руку о. Юрія було вільне місце. Уже багато років тому відійшла у вічність його кохана дружина Галина. До цього часу її місце ні в серці, ні у житті Ю.Павличка не зайняв ніхто.

У пам’ятні визначні дні ми особливо гостро відчуваємо відсутність дорогих серцю людей, та в той день, здається, незримо присутніми були душі батьків і дружини Галини – всіх, кому близький і дорогий о. Юрій Павличко.

Ювілеї, напевне, для того і відзначають, щоб підсумувати зроблене і накреслити нові плани. Зроблено о. Юрієм багато: в любові до Бога виховано ціле покоління прокуравчан. Та нові вершини відкривають нові обрії. То дай, Боже, сили й здоров’я о. Ю.Павличку ще багато років нести віру у людські серця, підтримувати їх у важкі хвилини, наснажувати Божим словом.

Ярослав Тимофійчук.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.