В історії нашого багатостраждального народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна із них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

Ця трагедія завдала шкоди здоров’ю, забрала життя десятків тисяч людей. Її наслідки відчуватимуть майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Жодна статистика не скаже, скільки людських доль понівечено чорнобильськими смерчем, скільки ще ліквідаторів дотлівають по різних лікарнях, скільки їх уже відійшло у вічність.

В той час участь у ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС брали колишні працівники Косівського районного відділу Головного управління МНС України в Івано-Франківській області: Пашковський Михайло Петрович (29.04.1961 р.н., проживає в с. Черганівці) та Біленчук Михайло Михайлович (30.09.1953 р.н., проживає в с. Старому Косові).

Внаслідок Чорнобильської катастрофи радіаційного забруднення зазнали 3,5 мільйона гектарів лісів України. На 157 тисячах гектарів із них заборонена будь-яка діяльність, у тому числі й полювання, риболовля, збирання грибів і ягід.

Потерпілі — це не лише люди, які безпосередньо брали участь у ліквідації наслідків, але й ми з вами. Чорнобиль, більшою чи меншою мірою, торкнувся кожного з нас. Адже якби не аварія, то не було б скалічених доль і стільки хвороб. А якби не люди, які пожертвували собою, щоб ліквідувати наслідки аварії, не було б і всіх нас. Кажуть, люди повинні вчитися на помилках історії, щоб не повторювати їх. Ми повинні пам’ятати і шанувати героїв, завдяки яким сьогодні живемо. Чорнобиль був, є і буде, а тому згадувати про нього потрібно не лише раз на рік, а постійно. Бо відлуння Чорнобильських дзвонів буде чути ще не одне покоління.

В. ГОРУК,
начальник Косівського РВ ГУ МНС України в Івано-Франківській області, майор служби цивільного захисту.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *