Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Зустріч за «круглим» столом

Квітень 24, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 796

Досить патріотичних лозунгів, нам треба патріотичних справ. Голова районної державної адміністрації Ярослав Шинкарук ініціював та провів зустріч з керівниками політичних партій та громадських організацій району.

Пропонуємо читачам «Гуцульського краю» скорочений виклад цієї тривалої та емоційної розмови.

Ярослав Шинкарук, голова райдержадміністрації:

— Дякую вам за те, що прийшли на цю зустріч. Минуло майже два роки, відколи я працюю на посаді голови Косівської райдержадміністрації, і весь цей період я відчував підтримку політичних партій, депутатського корпусу районної ради. Сьогодні я зібрав вас, щоб розповісти про соціально-економічну ситуацію на Косівщині, обговорити питання співпраці усіх гілок влади району з політичними партіями.
Зустріч за «круглим» столом
Бюджет за 2009 рік був виконаний повністю. Окрім того, ми мали власні доходи до загального фонду — 23 мільйони гривень. Наповнювалися і соціальні фонди. Вжито заходів для оздоровлення дітей. Це велика заслуга депутатів районної ради, за сприяння яких було виділено 198 тисяч гривень — найбільше в області для цих потреб. Думаю, що і цього року для оздоровлення наших дітей буде виділено не менше коштів. Нам також вдалося залучити до бюджету розвитку району 5 мільйонів 178 тисяч гривень. За ці кошти зроблено ряд капітальних ремонтів, придбано вкрай необхідні для установ району основні засоби, незначну суму використано на поточні ремонти.

У першому кварталі 2010 року ми забезпечили життєдіяльність району. Незважаючи на те, що дотація вирівнювання з державного бюджету на 1 квітня становила мінус чотири з половиною мільйона, заборгованості із заробітної плати працівникам бюджетних установ на сьогоднішній день у нас немає. Чекаємо прийняття нового бюджету. Який він буде, не знаємо, але вже зараз зрозуміло, що буде набагато гірший, ніж минулого року. Дефіцит бюджету на 2010 рік становить понад 14 мільйонів. Зараз ми працюємо над показниками бюджету, ми його формуємо. Нам сьогодні треба спільно з вами працювати у питаннях формування бюджету, тому дуже розраховуємо на підтримку політичних партій, депутатського корпусу. Під час прийняття минулого бюджету у нас не виникало непорозумінь на сесіях, дякую за це депутатам районної ради.

В міру виділених коштів ремонтуємо дороги. Залучено мільйон гривень на будівництво доріг з чорним покриттям. Для цих потреб Кутам і Лючкам було виділено по 300 тисяч гривень. В Косові заасфальтовано вулицю Грушевського.

Завдяки підтримці депутатського корпусу районної ради завершено капітальний ремонт другого поверху дитячого відділення. Допоміг у цьому і колишній губернатор Микола Васильович Палійчук. Виділено 290 тисяч гривень на капітальний ремонт третього поверху дитячого відділення. Торік було проведено капремонт кардіологічного відділення ЦРЛ. Розпочато будівництво терапевтичного відділу на третьому поверсі, оскільки надходило багато скарг від жителів району на те, що їм нема де лікуватися. Поліпшується матеріальне забезпечення медичних закладів району. У питаннях фінансування закладів охорони здоров’я та освіти відчуваємо підтримку депутатів і керівників політичних партій району. У Косові є тубдиспансер. Придбано обладнання для рентгенкабінету на суму 500 тисяч гривень. Але підключити його не можемо, бо немає відповідної напруги. Намагаємося вирішити це питання у борг, через Обленерго.

Зведено спортивні майданчики в Косові, Пістині і Яблунові. Підготували територію ще для трьох таких майданчиків, сподіваємося вони теж будуть побудовані, розраховуємо на підтримку нинішнього губернатора.

Ведеться реконструкція водогонів у Косові і Кутах. Ми живемо у курортному краю, де води не бракує. Косів — не пустеля, а воду у місті подають тричі на тиждень і лише по кілька годин. Це неприпустимо. У вирішенні цього питання зустрічаємо чимало перешкод. Під час оновлення гілки водопроводу відсікаються усі несанкціоновані включення, що викликає активну протидію з боку окремих громадян. Але це нас не зупинить. Переконані, що цього року водопостачання у Косові і Кутах буде значно поліпшено.

Буде завершено реконструкцію очисних споруд. Торік на це було виділено 360 тисяч гривень з обласного бюджету. 2010 року розраховуємо отримати для цих потреб ще 680 тисяч гривень.

Проводимо реконструкцію котельні у селі Яворові, вартість якої становить 920 тисяч гривень. У село вже завезено необхідне обладнання. Введено в дію першу вітку газопроводу на території Трацької сільської ради, до якої входить 5 населених пунктів. Протяжність газопроводу становить 24 кілометри, до нього підключено 320 дворів. Для повної газифікації сіл цього куща потрібні додаткові кошти, будемо вишукувати їх. Завершується будівництво дитячого садочка у селі Черганівці. Проводиться реконструкція приміщення управління соціального захисту населення за кошти Світового банку, ну, і район вкладає у це свою посильну лепту.

Нині одна з найважливіших проблем для нас — підготовка до Міжнародного гуцульського фестивалю, який цього року проходитиме у нашому районі. Потрібні капіталовкладення — майже 20 мільйонів гривень. Роботи багато, часу залишилось мало.

Чимало проблем району пов’язано з ліквідацією наслідків стихії 2008 року. Вартість підрядних робіт згідно з генеральним планом на ліквідацію наслідків стихії становить понад 232 мільйони. Протягом 2008 року було виконано робіт майже на 109 мільйонів гривень, а 2009 року на ці потреби не надійшло жодної гривні. Це викликає обурення в жителів району, а дехто на цьому розігрує непотрібні карти. Ми працюємо над вирішенням цього питання, вишукуємо кошти. Нещодавно надійшла пропозиція з боку німецьких інвесторів, які готові забезпечити коштами роботи з ліквідацію наслідків стихії на території цілої області.

Торік для ліквідації наслідків стихії було виконано роботи у борг на суму 29 мільйонів 490 тисяч гривень, ці кошти підрядним організаціям ще не виплачені. На території району є ряд інших проблемних питань, зокрема щодо Національного парку. Доля НПП «Гуцульщина» і досі вирішується у судах (за час мого перебування на посаді голови РДА їх було 54). На мою думку, за стільки років, скільки триває цей конфлікт, можна було зустрітися, обговорити проблему і знайти оптимальний варіант, придатний для нашого району. Коли заходить мова про Національний парк, формується негативна думка щодо мене, нібито я хочу забрати собі ліси району, прийшов у Косів, щоб його собі підкорити. Доводжу до вашого відома, що жодного стосунку до НПП я не маю. Позови, які заявила в судах природоохоронна прокуратура в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Косівська РДА виступає відповідачем, так само, як і приватне підприємство «Гош». Моя позиція така: якщо НПП працює, треба його підтримати, якщо у його діяльності є якісь недоліки, треба їх усунути.

Ще одна хронічна проблему — у районі нема встановлених меж населених пунктів. Зараз ми працюємо над вирішенням цього питання. Ми не проти того, щоб землі райагролісу передати в межі населених пунктів, адже в деяких селах навіть немає змоги розширити кладовище. Навіщо ми утримуємо райагроліс — комунальне підприємство? Навіщо виплачуємо йому 800 тисяч гривень бюджетних коштів? Ці гроші ми могли би вкласти у будівництво шкіл, а натомість утримуємо працівників, які взагалі в лісі не з’являються. Я видав розпорядження про проведення інвентаризації лісу на території району.
Розраховуємо на допомогу правоохоронних органів.

Коли я порушив питання про те, щоб передати ліси райагролісу в межі населених пунктів, (хай тоді сільські голови відповідають за порядок у них), відчув потужний спротив. Мовляв, цей «чорт», тобто я, за місяць може вирішити питання, яке в районі мусується не один рік, з яким дехто йшов на вибори і перемагав у них. Таке ставлення до лісів району — недержавний підхід. Тому я хочу винести це питання на розгляд районної ради.

Найбільша проблема Косівського району – благоустрій. Свого часу ми знайшли інвесторів, які готові були вкласти 100 мільйонів доларів у будівництво заводу з переробки сміття. Окремі депутати не підтримали нас, пішли по хатах, і потрібна справа — утилізація побутових відходів, у яких район буквально потопає, — була зарубана під корінь. Ми також пропонували збудувати завод з переробки овочів та фруктів у Кобаках. Теж окремі депутати пішли по хатах, переконували людей: нам цього не треба, начебто ми пропонували звести на території села завод з виробництва ядерної зброї. А зараз жителі району питають нас, що робити, куди здавати вирощені фрукти?

У вирішенні цих та інших питань хотів би відчувати і мати підтримку політичних партій та громадських організацій району. Ви маєте великий вплив на людей. Тому звертаюся до вас з великим проханням: подавайте свої пропозиції і беріть безпосередню участь у розробці плану соціально-економічного розвитку Косівщини. Закликаю вас
відкинути все індивідуальне, знайти консенсус і спільно працювати на благо району та Української держави.

Андрій Клуб, Партія регіонів:

— Хочу довести до вашого відома, що маємо народного депутата України від Косівщини – члена Партії регіонів Василя Чуднова, уродженця Космача. Я мав зустріч з Василем Михайловичем. Він повідомив, що буде куратором Косівського і Снятинського районів, працюватиме у бюджетному комітеті Верховної Ради і всебічно сприятиме, щоб ці райони були забезпечені фінансовими ресурсами. Запевняю вас, що члени нашої партії сприятимуть соціально-економічному розвитку Косівського району.

Дмитро Атаманюк, КПУ:

— Я вже був на такій зустрічі, її збирав попередній голова РДА. Поговорили, але бачу, що з тих питань, які порушували тоді, ми на жодний сантиметр не наблизились до їх вирішення. Я так зрозумів, що окремі політичні партії зводять усе до політичних питань. Думаю, що за 20 минулих років людям уже набридла ця політика. Давайте вже нарешті разом щось зробимо для того, щоб наша держава ступила бодай на один крок уперед, а не падала вниз.

Є багато конкретних проблем у районі, які потребують невідкладного вирішення. У моєму рідному селі Микитинцях завдяки сприянню нині покійного Миколи Шкрібляка було збудовано потужний 60-тонний міст. Нині одна плита, яка тримає 12-метрову панель, уже впала. (Репліка Я.Шикарука: «Я знаю про цю плиту. Там треба робити підпірну стінку. Якщо не зробимо, втратимо міст вартістю понад мільйон гривень. Над цим питанням ми працюємо). Наше село маленьке, працьовите. Але біля школи, уздовж дороги насипали купи сміття. Попри них кожен день їздить сільський голова, їх бачать дирекція школи, члени виконкому. Коли з сільським головою про це говориш, не розумієш, хто ким керує. Його народ вибрав, то мусить же бути в селі якась дисципліна.

Чую, тут кидають репліки: «Вертаємось до комунізму». Нікуди ми не вертаємось, шановні пани-добродії. Але все, що було добре за радянської влади, треба було зберегти, а все погане відкинути. Так, у той час були помилки, і наша Комуністична партія їх визнала.
Наш партійний лідер вибачився за переслідування релігії. Ми вже змінили своє ставлення до цього питання, зараз кожен віруючий може бути членом Компартії України. Я комуніст з великим стажем, добровільно вступив у партію у 22 роки, дуже хотів цього і до кінця буду комуністом. А деякі люди вже 15 партій змінили, бо шукають «довго рубля». На президентських виборах КПУ підтримала Януковича. Подивіться, як Азаров з Януковичем зустрічаються, про роботу, про країну говорять. А Ющенко з Тимошенко тільки те й робили, що сварилися. Якщо в сім’ї дружно живуть, там буде лад, де сваряться — там добра нема. Тому ви мені вибачте, але наша партія і в подальшому буде підтримувати Віктора Януковича.

Дмитро Гладун, НРУ:

— Я теж 20 років є членом НРУ. Ми творимо історію і міняти її так, як це робила Комуністична партія, я не хочу, бо народився у Магадані, завдяки цій партії.

Я буду об’єднуватися з усіма політичними силами, які захищають національні інтереси України, а не з її ворогами. Якщо Табачник каже, що ми, галичани, тільки вчора навчилися руки мити, отже, і ви, галицькі комуністи — в їх числі. Якщо він каже, що ми вбивці, я буду стукати до Януковича у всі двері, щоб він такого міністра звільнив.

Дмитро Томич, БЮТ:

— Найбільше цінність буття на землі – це людина. А в людини є три святі речі: рідна мова, рідна мама, рідна батьківщина — других не дано, і на цьому крапка. Ми, БЮТ, будемо співпрацювати з тими людьми і політичними силами, які бачать Україну українською, які працюватимуть на благо людини. Цікаво було б почути думку представників районної влади з приводу висловлювань Дмитра Табачника та інших питань, які викликали обурення в суспільстві, зокрема статусу української мови, перебування російського флоту на території нашої держави тощо. Що стосується роботи районної ради, можу запевнити: якщо на сесії будуть виносити питання, важливі для району та України, усі наші депутати братимуть в них участь або принаймні делегуватимуть необхідну для кворуму кількість, щоб ці рішення було прийнято. БЮТ має своє ставлення до керівництва районної ради, але не буду зараз про це вести мову. А що стосується рідної мови і Батьківщини, то у цих питаннях нам нема про що говорити з Партією регіонів та комуністами.

Ярослав Шинкарук, голова РДА:

— Я усіх вас глибоко шаную, з кожним спілкуюся, ми не вороги. Хіба я когось змушую розмовляти російською, когось в Чечню відправляю чи закликаю до входження у якісь військові союзи? Так, я закликаю до союзу, але союзу між українськими партіями, лідерами, народом.

Василь Стефанюк, Братство УПА.

— Не дозволимо нікому плямувати честь і славу нашої нації. Я не думаю, що хтось із присутніх тут, в тому числі і представник комуністів, і молодий чоловік з Партії регіонів, заперечить і скаже, що він проти цієї тези. Але якщо є люди, які паплюжать честь і славу нашої нації, то треба проти них протестувати. Саме ті, хто зараз при владі, мали би сказати вищому керівництву: що ви робити? цього не треба робити? Знаю Шинкарука як ґазду. Нам усім врешті-решт треба думати про добробут людей, про нашу економіку. Але не можна відкидати історію, вона житиме вічно, хоч її і намагаються вбити.

Михайло Павлюк, Наша Україна:

— Мова – це найголовніше. Нема мови — нема нації, нема держави. Наша позиція така: в державі має бути одна державна мова – українська. (Репліка В.Стефанюка: «Росія — федерація, але мова у неї одна»). Думаю, що Ярослав Іванович за цей період показав себе фаховим керівником, який на цій посаді здатен вирішити ряд питань, важливих для району.

Богдан Марчук, СПУ:

— Багато робіт з ліквідації стихії недороблені. Треба звернутися до міністра Шуфрича, до облдержадміністрації з проханням виділити потрібні кошти, щоб завершити ці роботи. На багатьох зустрічах жителі району ставлять слушне питання: куди здавати ягоди? Про цю проблему вели мову при кожному голові РДА. Нарешті за вашого керівництва, Ярославе Івановичу, її могли вирішити. Але, мабуть, комусь це було непотрібно. На мою думку, якби ці питання більше висвітлювати, вирішувати більш прозоро, проблеми можна було б уникнути. А в нас виходить так: люди вже приступають до робити, а тут знайшлися два крикуни і зупинили добру справу для громади.

Якщо говорити про деякі політичні партії, часто чую від людей: «Що вони можуть нам сказати? Самі нічого не робили, і не хочуть дати працювати іншим». Ви п’ять років були при владі, нічого не робили і тепер шукаєте, на чому реабілітувати себе. Жоден з нас, присутніх на цій зустрічі, не каже, що хоче другої мови. Всі ми за рідну мову. Ми теж патріоти, як і ви, може, в чомусь і більші. А про повсякденні справи теж треба говорити. Візьмімо для прикладу земельний відділ. Знаю, що там звільнився керівник. Вважаю, що обираючи на такі посади керівників, варто було би радитися з політичними партіями. Вони добре знають ситуацію і людей в районі, а люди їм довіряють. Всі ми знаємо, що найбільший безлад — у земельному відділі. Тому, на мою, думку, там має бути керівник зі сторони, а не цього колективу. Треба там поставити такого, який би навів порядок. (Репліка Я.Шинкарука: «Я вашими словами говорив про це з керівником обласного управління. І я йому теж сказав: аби ви не думали ставити там керівником людину, якої в районі не знають»).

Роман Матейчук, «Свобода»:

— Я розумію, що наша партія багатьом велика в очах, бо розбудовується, прогресує, набирає авторитету, критикує, а не мовчить, проводить активну діяльність. Тому і муляє кожного. Коли Янукович ішов у президенти, у його програмі було чітко вказано про надання статусу російській регіонального чи якогось іншого. Йдеться про те, що у Верховній Раді вже зареєстрований законопроект, який передбачає надання кожній обласній раді права самостійно надавати окремого статусу тій чи іншій мові. І питання флоту нема чого ховати у папірці. У нинішньої влади є чітка програма і бачення того, що після 2017 року Російський Чорноморський флот має залишитися на території України. Щодо питань освіти і Табачника, про це взагалі нема що говорити — варто почитати пресу. Створення газотранспортного консорціуму я теж вважаю неправильним, бо «труба» має бути у власності держави. З приводу скасування судом Указу Президента про присвоєння Степану Бандері звання Героя України «Свобода» вже готує масові акції протесту. Ми категорично виступаємо проти відміни обов’язкового перекладу кінофільмів та написання титрів українською мовою. Ми не проти влади, ми проти антиукраїнських кроків влади. Так, 12 мільйонів громадян вибрали Президентом Януковича. Ми це визнаємо. Але якщо він робить антиукраїнські кроки, ми не повинні сидіти і мовчати.

Ярослав Шинкарук, голова РДА:

— Романе Степановичу, запевняю вас, що мене не муляє жодна політична партія. В Україні діє закон про політичні партії, кожна з них має право на існування. Мене муляє, як реалізувати важливі для району та його жителів соціально-економічно програми.

Андрій Клуб, Партія регіонів:

— Наскільки мені відомо, те, що ви говорите про консорціум газотранспортної системи, не відповідає дійсності. Навпаки. Нинішня ціна на газ, про яку домовилась Юлія Володимирівна під час закулісних переговорів, є неприйнятною. Ми всі це бачили, знаємо, як Служба безпеки хотіла вилучити підписані під час її прем’єрства контракти, щоб оприлюднити їх. Було таке чи не було? Було! Зараз керівництво держави намагається шляхом переговорів знизити ціну на газ, бо вона «з’їдає» останні гроші з державного бюджету. Тому і області недоотримують кошти, і райони. Президент України та його уряд роблять тільки перші кроки, а ви відразу починаєте критикувати.

Василь Жмендак, Народна партія:

— Проблема в тому, що в нашому районі, крім політичних, є багато інших питань. Торік 1560 суб’єктів господарської діяльності, які здали велику рогату хворобу, не отримали належних їм компенсацій. А про це треба говорити. Що стосується Табачника та інших, озвучених щойно політичних проблем, то з цього приводу є відповідні звернення обласної ради, районних депутатів, тому, вважаю, не варто мусолити ці питання.

Мирослав Бойчук, УНП:

— Справді, питання української мови, складання іспитів — важливі, ми повинні їх відстоювати. Але я не думаю, що в районі ми маємо ділитися на комуністів і регіоналів. Усі ми знаємо один одного, дружимо, один одному руку подаємо, і всі ми хочемо, щоб у районі був порядок, була робота. Вчора президентом був Ющенко, нині Янукович. В Америці вчора був Буш, нині Обама. Ніхто там не кричить, що Обама — негр, що він «не такий президент». Ми мусимо спільно працювати. Пора перестати один одного критикувати. Ми всі хочемо добра для України і для району. А якщо все зводиться до того, що мені просто не подобається той, хто біля мене сидить, — це вже інше питання. Ми маємо подобатися жінкам, або вони нам. В роботі і політиці не можна керуватися симпатіями. Давайте працювати задля однієї мети. Вчора був Ющенко — половині з нас він не подобався. Нині маємо Януковича — знову не подобається. Але він — Президент. Проблема нашого району в тому, що нам ніхто не може догодити. І той не такий, і те не так. Пропоную, щоб кожна депутатська група від кожної партії розробила свою програму, наприклад, про ліквідацію стихії. А ми вміємо лише критикувати. Готуємо важливу для соціально-економічного розвитку програму, а самі на сесію не приходимо, щоб проголосувати за неї. А не ходимо, бо не подобається голова районної ради. Хочу, щоб усі ми зрозуміли: політика – це політика, а депутати районної ради повинні працювати на благо району. Українську мову ми всі повинні відстоювати. Думаю, що розумний президент не віддасть своєї мови, бо втратить державу і залишиться ні з чим.

Юрій Лепкалюк, районне відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів:

— Я — українець. Не можу зрозуміти, чому у своїй державі, яку вибороли за понад 300 років неволі, ми сьогодні говоримо про приниження української мови. Як це може бути?! Гіршого українофоба, ніж Табачник, бути не може. Навіть зараз, виступаючи на ТРК «Україна», де його просили попросити вибачення у галичан за свої висловлювання, він цього не зробив, залишився на своїх позиціях. І таких «табачників» у нас ще є багато. На жаль. Тому ми повинні відстоювати свої національні інтереси. Мені сьогодні приємно було послухати про стан економіки в районі. Це важлива тема. Фактично за минулі роки все колгоспне і державне майно повністю знищено.

Далеко не йдімо, подивімося на міський кінотеатр, владі має бути соромно за нього. За Польщі, за німців, за радянської влади у районі був молокозавод, а зараз нема, громадяни не мають де подіти молоко. (Репліка В.Жмендака, начальника управління агропромислового розвитку РДА: «За Союзу виробляли 80 тонн молока, а тепер 3 тонни). Подивіться, що робиться на території Гуцульщини: все покрадено, нічого там не залишилося. Яблука приймають по 15-20 копійок за кілограм, а літр яблучного соку, на виробництво якого потрібно до 2-х кілограмів фруктів, продають за 6 грн. Чому такий великий розрив у ціні? Ці питання треба контролювати на рівні держави. Дуже приємно було почути від Ярослава Івановича Шинкарука, що в Косові буде вирішено проблему з водою. Адже зараз у місті її подають три рази на тиждень і лише по дві-три години.

Володимир Тутуруш, «Просвіта»:

— Дитина може мати одну маму, а людина – одну мову. Втратимо мову — втратимо все, найперше — державу. Вважаю вчинок Табачника антиукраїнським, ця людина — українофоб, він не може керувати нашою освітою. Болюче питання району — екологія. Пластмасові і скляні пляшки не утилізують. Чому б не збудувати в районі завод з переробки цієї сировини? І місцеві люди отримають роботу, і на Косівщині буде чисто. Під час Міжнародного гуцульського фестивалю, який проводитиметься цього року в Косові, плануємо провести медико-екологічну конференцію, на яку запросимо провідних екологів західного району, щоб обговорити цю актуальну для нашого краю проблему.

Дмитро Бойчук, НРУ:

— Ярославе Івановичу, ви сказали, що в районі є проблеми з бюджетом. Це, звичайно, не дуже добре. А з другого боку, може, саме це стане поштовхом для активних дій проти новообраної влади. У районі є проблема недобудованих об’єктів. Їх зводили за часів колгоспної системи і навіть технічної документації на них нема. Тому слід виготовити такі документи та утримувати ці будівлі в належному стані. На території «Гуцульщини» розвалюються приміщення, складається враження, що їх хочуть довести до такого стану, щоб за копійки продати. У Косові буде відкрито загальний районний архів, зараз проводиться капремонт приміщення за кошти підприємця, треба йому їх повернути. Слід навести порядок і з лісами райагролісу. Рух був за те, щоб їх передати колишнім власникам, а толоки — сільським радам. Це давно треба було зробити.

Щодо Табачника, то він сказав, що ми, галичани, — не українці. Сказав це відкрито. Тому, на мою, думку, представники всіх політичних партій, незалежно від того, хто в якій установі працює, повинні висловити свій протест з приводу ненависницьких висловлювань цього міністра на адресу жителів цілого західного регіону. Я вважаю, що ми повинні написати і підписати листа на ім’я Президента Віктора Януковича з вимогою звільнити цього міністра. Неприпустимим є і той факт, що районний суд відміняє Указ Президента про присвоєння Бандері звання Героя України. Степан Бандера організував спротив коричневій чумі, боровся за незалежну Україну, і ми повинні відстояти його.

Олег Соломченко, ГП «Пора»:

— Вважаю, що, організовуючи зустрічі з керівниками політичних партій, треба присвячувати їх окремим темам, запрошувати на них відповідних фахівців. Якщо ми говоримо про соціально-економічний розвиток, то говорімо лише про це. Якщо говоримо про політику, то не витрачаймо часу на обговорення інших питань. Так, в районі справді є багато проблем. Приступаючи до їх вирішення, слід вислухати думку депутатів районної ради, керівників політичних партій. А Дмитро Табачник – не єдиний українофоб в нинішньому уряді. Такі українофоби є і в нашому районі. Вони «толочать» нашу Конституцію. З цим треба боротися.

Михайло Цьок, КУН:

— Дякую вам, Ярославе Івановичу, за те, що запросили нас на цю зустріч. Варто було б зустрічатися частіше і говорити з приводу конкретних тем.

Так, Янукович виграв президентські вибори, незважаючи на те, що більше половини виборців України його кандидатуру не підтримали. Але він нині Президент, це факт і доводиться з ним рахуватися. Але, на жаль, його міністр Табачник став каменем спотикання. І мовчати з цього приводу не можна, бо сядуть нам на голову – вже сіли. Говорити про це треба, і не тільки говорити. Дійсно, господарських питань у районі є багато. З виступу Ярослава Івановича Шинкарука ми зрозуміли, що багато проблем вирішується. Тому я думаю, що Ярослав Іванович — на своєму місці, працює багато. Якщо в район прийде нетутешній керівник, його не сприйме ні районна рада, ні інші, і роботи не буде.

Зазначу, що саме завдяки Бандері Янукович не є губернатором Малоросії, а є президентом України. Підкреслю — саме завдяки Бандері і Роману Шухевичу, які разом зі своїми сім’ями загинули за Україну і ніколи не зраджували національній ідеї.

Нам соромно, що дехто плазує перед новою владою. А хіба вам подобається те, що відбувається? Наші студенти висловлюють свій протест демократично, не палять машини, не б’ють вікна, як це часто буває у європейських країнах, самі бачите по телевізору, що робиться в Іспанії, Франції. Українські студенти цивілізовано висловлюють свою думку, а переодягнуті «жлоби», вибачте за таке слово, видирають у них з рук листівки і привселюдно їх рвуть. Їхній же керівник каже, що у таких випадках мали би складати відповідні акти. Чому ж тоді можливе і відбувається таке беззаконня?

Невже йде до того, що знову почнуть рубати голову Гонгадзе, і вбивць ніколи не знайдуть? Українці, політичні партії мають право висловлювати свою думку. Ми не повинні бути пасивними. Щодо української релігії, самі знаєте, що відбувається. Є заява греко-католицької церкви, інших церковних громад про те, що на них чинять тиск. Якщо почнуть протестувати і церковні громади, тоді настане справжній колапс – ми вже це переживали.

Хіба можна пасивно ставитися до того, що відбувається в країні? З президентського сайту зникла сторінка про Голодомор? Закривають архіви КДБ, які Ющенко відкрив. Хочуть віддати нашу газотранспортну систему – здаємо економічні інтереси України. Нас закликають вступати в нові військові союзи з Росією та Білорусією. Хіба нам треба Чечні, таких терористичних актів, як у Росії? Не чіпаймо іслам, бо це така війна, в якій ще ніхто не переміг.

Янукович повинен Табачника звільнити. Адже він намагається відмінити тести, щоб діти олігархів могли вступити до «вишів» за хабарі. А в дітей з бідних сімей у такий спосіб відбирають чи не єдиний шанс вступити у ВНЗ завдяки лише своєму розуму і здобутим у школі знанням. Так, Янукович став президентом. Ми його визнали. Але хай не стає українцям на мозоль. Ніхто не має права затикати нам рота.

Микола Васкул, УРП «Собор»:

— Такі зустрічі – добра справа. Вони допомагають згладжувати гострі кути, шукати порозуміння, а це позитивно впливає на розвиток економіки, соціальної політики на теренах району і держави. Такі зустрічі корисні тим, що доносять до відома керівників району думку громади. На жаль, ми добре навчилися шукати ворогів між собою. Це наші «божки» не дають нам об’єднатися. Час творити нових ворогів минув, треба шукати друзів – ми вже доросли до такої думки. Є багато речей, які нас можуть об’єднати, наприклад, гуцульський фестиваль, реконструкція пам’ятника Шевченкові.

Нам потрібен лідер у районі, а ми втрачаємо кращих людей, бо наші амбіції не дають цим керівникам реалізуватися. Шинкарук – найкращий варіант, і треба йому допомогти.

Настав час згадати слова Андрея Шептицького: «Досить патріотичних лозунгів, нам треба патріотичних справ».

Руслан Присяжний, голова районної ради:

— Це дуже важливо, що ми сьогодні зустрілися. Сказано було багато конструктивного. Нам треба об’єднатися навколо конкретних справ. Коли ми тільки критикуємо, а не кажемо, як треба робити, – це не патріотизм. Питання великої політики — за межами нашої компетенції, на рівні району вони не вирішуються. Але ніхто не заважає нам робити відповідні кроки у цьому напрямку – писати звернення, збирати під ними підписи, що і робить районна рада.

Нам потрібна співпраця. Нині складна ситуація з бюджетом, виплатою зарплат у бюджетній сфері. Потрібно вишукувати додаткові резерви, дбати про власні надходження до бюджету. Від цих питань нікуди не дінешся. Треба не на словах, а на ділі піклуватися про громаду і не змішувати велику політику з місцевою господаркою.

Ярослав Шинкарук, голова РДА:

— Дякую вам за цю розмову. Вважаю, що думку громадсько-політичних організацій районній владі треба знати і використовувати у повсякденній роботі. Я дав завдання підготувати розпорядження про створення дорадчого органу при голові РДА, до складу якого пропоную ввести керівників політичних та громадських партій району.

Не треба робити з нас ворога українського народу. Моя мама за радянської влади 10 років відсиділа у тюрмі. Я не ділю політичні сили на правильні і неправильні. Ми всі патріоти. Нам треба об’єднатися навколо вирішення соціально-економічних питань, треба ділити не портфелі, а роботу.

Записала Аліса Мудрицька.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.