Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Пам’яті героїв

Квітень 17, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 800

Щороку, 10 квітня, в с. Акрешорах, біля братської могили, де похоронені вояки УПА із сотні «Цигана», відправляється панахида.

Того дня сотня була на постою в Акрешорах. Через село йшли совіти, зав’язався бій, у ході якого загинули 28 повстанців. Решті вдалося врятуватися. Над усіма пораненими і вбитими повстанцями нелюди-совіти збиткувалися: багнетами пробивали голови, роздягали тіла і кидали в скалу-зарву. Коли бій закінчився і совіти з трофеями забралися, акрешірські люди з місця бою звезли загиблих повстанців на цвинтар і похоронили у спільній братській могилі. Там похоронений і маленький Петрусь, якого мертвим народила Анна Петрук. Його батько в той час був на фронті. Через тиждень Анна отримала похоронку про смерть свого чоловіка Івана. З горя ледве вижила.

Чотовий «Кріпак» похоронений поруч з братською могилою

Чотовий «Кріпак» похоронений поруч з братською могилою.

Тоді ж, коли був бій, совіти вбили акрешірського хлопця Запісяка Петра, який пішов з кіньми орати. Хоронили його разом з повстанцями. Спочатку парох села, отець Роман Миронів відправив панахиду за Петром, а потім всі люди і священик пішли до могили повстанців, за що його було покарано.

В акрешірському бою загинули чотовий «Кріпак» зі Львівщини, кулеметник «Корч» – Васкул Василь з Баня-Березова, його амуніційний «Волинець» – Іван Васкул з Баня-Березова, стрільці «Чорнота» – Михайло Філійович з Вижнього Березова, його двоюрідний брат «Хитрий» – Михайло Перцович з Вижнього Березова.

Тоді ж загинули «Сумний» – Степан Дутчак, «Гуска» – Степан Томич (обидва з Середнього Березова). Тіла цих двох повстанців вже з могили забрали рідні і поховали на цвинтарі у Середньому Березові. Така ж доля спіткала стрільців «Свистуна», Василя Дмитрука з Ковалівки, Миколу Шкургана з Горішнього Залуччя на Снятинщині, «Кукола», «Паука» з Жабйого, Курила-Штуцового Варцаб’юка. Наступного після бою дня стрільці, які врятувалися, зібралися під горою Ґреґіт над Космачем. Там було оголошено про розпуск сотні «Цигана». В кожного доля склалася по-своєму. Повстанці зі Снятинщини перейшли в підпільну теренову сітку Городенківщини і Снятинщини. Декотрі загинули, багатьох засудили, інші переховувалися і легалізувалися, а декотрі здалися.

Сотенний «Циган» загинув 4 квітня 1946 року в рідному селі. 23 жовтня 1994 року на місці його загибелі відбулося освячення пам’ятного хреста та меморіальної дошки.

15 травня 2010 року в с. Акрешорах о 10 годині, відбудеться освячення пам’ятного хреста на місці загибелі воїнів УПА із сотні «Цигана».

Анна Малкович,
с. Вижний Березів.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.