Марія Гнатівна Чупірчук з Космача виглядала гостей спозаранку. На її столітній ювілей мали посходитися люди з далеких і близьких країв.
З’їжджалися діти, онуки, правнуки, праправнуки… А господиня хвилювалася, як перед першим побаченням. Згадувала пережите:
— Німці стріляють з одного боку, мадяри — з другого, а там — совіти сиплять кулями. Я з дітками ховаюся, куди можу. Голод, холод, нужда. Тулилися в маленькій хатині усі гуртом. І Господь допоміг пережити ті страшні роки. Сто літ минули як один день…
Марію Гнатівну слухають усі зацікавлено. Гостей назбиралось уже кілька десятків. Вручають господині подарунки, бажають здоров’я, радості, тепла. Прийшли привітати ювілярку і місцевий сільський голова Дмитро Пожоджук та депутат сільради Петро Ісайчук…
У свій поважний вік бабуся Марія має гарну пам’ять, залюбки розповідає про минуле, згадує, що зростила десятьох дітей, дочекалася 21 онука, 25 правнуків і, навіть, 9 праправнуків.
На присілку Ставник, де проживає ювілярка, усі її шанують. Шкода тільки, що ювілей припав на Великий піст. А то б і пісень старовинних згадали, тим паче, що правнук Віталій здобуває музичну освіту, цікавиться фольклором, а баба Марія для нього — справжня енциклопедія з народознавства.
Марія Мохнатчук,
с. Космач.
Фото П. Ісайчука.