Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Жінки починають і виграють. Вишукано

Березень 5, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 044

8 березня – Міжнародний жіночий день.

Давно минули часи, коли основне призначення жінки полягало лише в тому, щоб виховувати дітей, чистити баняки і терпляче чекати чоловіка з роботи. Більшість українок усе своє доросле життя працюють. Добре це чи зле – однозначної відповіді ніхто не дасть. Декотрі прекрасні половинки і раді були б присвятити себе виключно домашнім клопотам, але не кожен чоловік нині може забезпечити сім’ю. Тож і мусять бідолашні «берегині» розриватися між домом і роботою.

Але є й інша категорія представниць слабкої статі – ті, хто працюватиме за будь-яких обставин, навіть якщо їхній благовірний щомісяця приноситиме додому мільйон «зелених» у чемодані. Для таких робота – це перш за все можливість самореалізації, відчуття своєї самодостатності, підтвердження потрібності не лише рідним, а й суспільству.

Косів’янка Олена Близнюк розпочинала власну справу 10 років тому – облаштувала трикотажну майстерню у своїй квартирі. Їй, інженеру-технологу трикотажного виробництва, випускниці Київського інституту легкої промисловості, тоді не вдалося знайти роботу за фахом. Влаштувалася у Косівський інститут, працює там і зараз викладачем-методистом, навчає студентів теорії і технології ткацьких переплетень.

В’язання светрів і сукенок у вільний від основної роботи час стало для молодої жінки і матері двох дітей заняттям для душі і зовсім не зайвою підтримкою сімейного бюджету.

Може, куточком кімнати і однією в’язальною машинкою справа і обмежилася би, якби чоловік пані Олени, Микола Близнюк, не залучав дружину до громадської роботи. Сам він уже багато років активно нею займається, ініціював і здійснив на Косівщині чимало цікавих проектів, які працюють на користь громади. Олена Валентинівна завше підтримувала добрі починання чоловіка, тому охоче брала участь у різноманітних зустрічах і семінарах, що проводилися у рамках його громадської роботи. А на них порушувалося багато актуальних для нашого регіону проблем. Не раз говорили, наприклад, і про незайнятість місцевого населення, шукали способи вирішення цієї великої соціальної болячки гірського краю. Саме на таких зустрічах у пані Олени виник задум навчати жінок різним видам рукоділля. Він був з успіхом реалізований за допомогою коштів, що надійшли від міжнародних громадських організацій.

На тих курсах в’язання і вишивки Олена Близнюк зрозуміла, що навчання – це, звичайно, добре, але набагато ліпше було б дати можливість жінкам району реалізувати себе не лише у творчості, а й у праці.

Наприкінці 2008 року у центрі Косова було відкрито салон-магазин «Вишуканість». Нині тут працюють п’ятеро жінок. Вони шиють і в’яжуть ексклюзивний одяг, наприклад, плетуть гачком спокусливі вечірні сукні. Прикрашають одяг ручною або машинною вишивкою, а ще власноруч творять оригінальні аксесуари за допомогою делікатного батику чи химерного макраме.

Олена Валентинівна має намір створити мережу надомниць — залучати до співпраці талановитих студенток та випускниць Косівського інституту, а також усіх кваліфікованих швачок і рукодільниць району. Це переважно молоді жінки, які доглядають маленьких діточок. Для них можливість працювати вдома – велике полегшення, бо малятко завжди під наглядом, а в сімейній казні дзвенить не лише чоловікова, а й їхня трудова копійчина.

Безробітних молодичок у Косові та районі не бракує. У дефіциті інше – фаховість, ретельність у роботі, бажання і вміння вчитися, працювати не за «мус», а на совість. Це не примха роботодавців, а вимога часу. Адже затишний і романтичний салон «Вишуканість» має грізного конкурента – легку промисловість. Ятки на ринках і вішаки у магазинах вгинаються від недорогого ширвжитку. Ефективне знаряддя боротьби з таким конкурентом може бути одне, переконана Олена Близнюк, — якість виконання робіт та індивідуальний підхід до кожного клієнта. А ще – врахування вітчизняних особливостей. «Те, що пропонують сьогодні магазини і ринки, переважно розраховане лише на молодих і тендітних, — каже пані Олена. – Коли розглядаєш тамтешній асортимент, складається враження, що в Україні немає жінок елегантного віку і пишних форм. Але ж вони є. Тому й ідуть клієнтки до таких салонів як наш, бо теж хочуть гарно виглядати і при цьому не бути схожими на інших».

Окрім чоловіка Миколи Миколайовича, пані Олену підтримують і її вірні подруги, теж підприємці. Тетяна Камінська відкрила у салоні перукарню. Це зручно для клієнток і вигідно для підприємців. Жінка приходить у салон стригтися і бачить, що там ще й костюм можна пошити. Або ж усе відбувається з точністю до навпаки. Тут пам’ятають випадки, коли клієнтки навідувались у салон забрати щойно пошиту сукню, у перукарні робили зачіску, макіяж і відразу ж вирушали на вечірку.

Підприємець Галина Крутофіст надала салону «Вишуканість» прекрасне приміщення в оренду і дозволила Олені Близнюк оформити його інтер’єр за власним дизайном. Крім того, пані Галина відкрила на першому поверсі аптеку. Отже, комплекс послуг, які зможуть отримати в одному будинку косівські жінки, розширився. Тут вони собі і сукню пошиють, і зачіску зроблять, і чоловікові штани підігнуть, і в аптеці таблетки куплять, щоб голова вечорами не боліла.

Жарти жартами, але українські жінки продовжують дивувати світ. Які би проблеми не мордували велику країну і маленьку родину, як би важко їм не було, а вони, наче отой впертий пагінець — крізь асфальт здатні прорости, з будь-якої кризи викрутяться: і чоловікові борщ зварять, і дітям соплі витруть, і на роботі незамінні, а, головне, за собою слідкувати хочуть, вміють і встигають.

Як не крути, а економіка України давно тримається не тільки на міцних чоловічих, але й на тендітних жіночих плечах. Важко навіть спрогнозувати, що сталося б з нею, якби усі жінки покинули роботу і залишилися кочегарити біля домашньої ватри.

Аліса Мудрицька.

Фото атора.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.