Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Лагідність і смирення

Вересень 25, 2009 | Один коментар | Переглядів: 5 184

Лагідність і смирення, загалом, властиві людській вдачі, але здебільшого бувають наслідком виховання. Вони можуть розвиватися в людині з участю її волі, але можуть і перебувати в зачатковому стані при недбалості людини, або ж зовсім зникнути в ній під впливом злої, гріховної волі.

Лагідність і смирення властиві кожній вихованій людині, що живе у суспільстві, мовою Церкви називаються чеснотами. Вони повинні бути здобутками кожного християнина, що сповідує віру в Єдиного Бога, який заповідає кожному, хто вірує в Нього, бути лагідним і смиренним у серці.

У священних книгах нерідко говориться про лагідність, як про властивість потрібну й навіть корисну людині в її земному житті.
Тихість була властива праведникам. Ми уявляємо собі Мойсея великим і мудрим вождем обраного народу, пророком і провісником Закону Божого, який карав тих, що гнівили Бога, та рятував людей небесною манною від голодної смерті, поїв їх водою з кам’яної скелі. Але, про нього, людину святу і мудру, обдаровану Божою благодаттю, говорить Святе Письмо і те, що «Мойсей був найлагідніший з усіх людей на землі».

Смирення споріднене з лагідністю. Вони начебто невіддільні одне від одного: коли говоримо про тихість, неодмінно уявляємо собі і покірність.

Отже, в Святому Письмі людину навчають бути лагідною і смиренною, тому що з цими якостями їй буде краще, навіть вигідніше жити на землі. Лагідністю вона зможе «до милості прихилити володаря», від себе «відвернути гнів» сильного, може «мати насолоду з великого спокою». Сам Бог «смиренних підносить», бо ж Він говорить: «Я живу на височині і у святилищі, та із зажуреними і смиренними духом» Іс. 57,15).

Про лагідність, тихість Христос Спаситель говорить у заповідях блаженства, приділяючи особливу увагу цій чесноті, необхідній для кожного християнина, що шукає спасіння. Господь говорить: «Блаженні тихі, бо вони осягнуть землю» (Мт 5,5).

Доречно навести слова святителя Іоанна про лагідність, коли він пояснює, як потрібна ця чеснота християнинові і як вона приємна Богові. «Слуга Христа, — пише він, — хай більше так зветься за лагідністю вдачі, ніж за ім’ям, яке поклали на нього його батьки. Не стільки Бог любить людей за невинність, за піст, за зневажання майна, за готовність простягнути руку нужденним, скільки за лагідність і добрі звичаї».

Про лагідність добре говорить преподобний Іоанн, ігумен Сінайський: «Лагідність — це незмінний устрій розуму, що в честі і в безчесті перебуває однаковим. Лагідність — це скеля, що підноситься над морем подразливості. Об неї розбиваються всі хвилі, що в неї б’ють, а сама вона не хитається».

Святі апостоли, проповідуючи Євангеліє Христове, навчали людей жити по-християнськи. В посланнях, звернених до окремих віруючих у Христа та до цілих народів у різних країнах, вони часто говорили про лагідність і смирення.

о. Михайло Кіщук, настоятель Василівської церкви в с. Річці.

0

Коментарі

Один коментар

  1. Марія
    Березень 30, 2013 о 12:52

    Це стаття протоієрея Георгія Солов’янова, із журналу “Православний вісник” за 1977 рік…

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.