Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Хочу працювати для людей

Червень 22, 2009 | Один коментар | Переглядів: 1 889

Редакція часопису «Гуцульського краю» продовжує рубрику «Інтерв’ю в номер» і вирішила запросити голову районної організації Громадянської партії «ПОРА», депутата районної ради Олега Соломченка.

— На Вашу думку, як і яким чином змінилася ситуація в корпусі районної ради з початку цього року?

— Якщо пригадати передісторію, а саме події 2008-го року, які відбувалися в районній раді за незакінченим серіалом «Безсмертний голова районної ради», та судовий процес у Косівському районному суді по справі дострокового припинення повноважень голови Косівської районної ради Р.Присяжного з кінцевим упередженим рішенням суду на користь пана Присяжного, то зауважу наступне — на жаль, справедливості та законності в районній раді годі і шукати. Як я вже неодноразово зазначав, районна рада за діючого керівництва трансформувалася в «закрите акціонерне товариство», в якому домінуючим є вирішення особистих меркантильних інтересів на користь так званих «своїх». Тобто, іншими словами, представнцький орган місцевого самоврядування — районна рада — стала інструментом в руках певних осіб, що вирішили безмежно збагачуватися за рахунок населення та безкінечно дерибанити наш район, роздаючи владні портфелі особам, які рідну мати готові продати, щоб задовольнитися бажанням влади і потурати їхньому «вождю».

— Відповідно напрошується похідне запитання. Яке Ваше бачення розвитку майбутніх дій щодо керівництва районної ради і голови даної ради зокрема?

— В минулому номері часопису «Гуцульського краю» я уважно читав звіт голови районної ради Р.Присяжного. Моєму здивуванню немає меж…, враховуючи те, що нещодавно пан Присяжний мав намір в черговий раз скликати сесію районної ради, щоб прозвітуватися за свою так звану «ідеальну роботу» на посаді голови, знову грубо порушуючи чинне законодавство «Про місцеве самоврядування в Україні» та регламент роботи районної ради, порушуючи порядок скликання сесії, намагався «проштовхнути» ряд питань, які зовсім не обговорювалися на засіданнях постійних комісій районної ради та напередодні Дня депутата.

А щодо мого бачення розвитку майбутніх дій, то, безумовно, буду ініціювати з депутатами районної ради та головами депутатських фракцій та депутатських груп відповідні консультації про скликання чергової сесії районної ради з дотриманням всіх норм та діючого законодавства в найближчий час і, звичайно, в черговий раз дам свою оцінку діям діючого голови районної ради та керівництву ради в цілому. І, не втрачаючи надію, вірю, що теперішнє керівництво ради повинно негайно змінитися на людей, які будуть дбати та вболівати за наш район і за кожного жителя зокрема. Таке кореневе переформатування повинно очистити районну раду від випадкових і неприйнятних осіб.

— Пане Олеже, не секретом є те, що припинення Ваших повноважень на посаді заступника голови районної ради, яке відбулося на сесії 24 грудня 2008 року, викликає певні запитання щодо їх легітимності. Які кроки Ви робите, щоб довести свою правоту? І чи плануєте повернутися на попереднє місце своєї роботи?

— Дана справа слухається зараз в Косівському районному суді, і я вірю в справедливість її розгляду. Але мене непокоїть інше — майбутнє нашого району… Кожного дня, проходячи тернистим шляхом «коаліціянтської влади», я неодноразово ставив запитання: «Що ми всі зробили для людей?.. Чому безробіття зростає? Чому прості люди, перебуваючи за межею бідності, виживають тільки завдяки державним соціальним допомогам або змушені брати кредити під величезні відсотки? Чому наша молодь, закінчуючи престижні ВУЗи, виїжджає за кордон? Відбувається масова деградація, розпадаються молоді сім’ї? Чому?.. Чому?.. І знову чому?..»

На превеликий жаль, певні відповіді на ці запитання є, тому що в коридорах влади дехто не хоче нести відповідальність за свою бездіяльність, здебільшого, переймаючись виключно власними меркантильними інтересами. Люди ж потрібні тільки напередодні виборів, а тоді — вперед, в народ!

Так бути не повинно. Кожен повинен нести персональну відповідальність за свої дії та за власні вчинки. І відповідальність повинна бути жорсткою і справедливою.

Щодо Вашого запитання, чи планую я повернутися на посаду заступника голови районної ради, скажу так: в «команді» Р. Присяжного я не бачу себе і не маю будь-якого бажання працювати на даній посаді під його керівництвом, тому і робив все можливе, щоб зупинити таке свавілля інтриг, несправедливості та нечесності, і грубі порушення законності, які панують в раді, за що і поплатився посадою… Проте не втрачаю надії, що все ж таки справедливість та законність повинна перемогти.

А щодо мене, то, якщо так станеться і депутати районної ради нададуть мені відповідний кредит довіри і буде погодження голів політичних партій, депутатських груп та фракцій, то не виключаю своєї згоди працювати для людей і надалі. Але, повторюся, в команді справедливих, чистих за своєю сутністю та чесних людей… На жаль, їх залишилося значно менше, аніж хотілося б.
(Редакція «Гуцульського краю» обов’язково проінформує читачів часопису про кінцевий розгляд Вашої судової справи).

— У Вас є певний досвід спільної роботи з виконавчою владою, на Вашу думку, чи відчутні зміни?

— Нещодавно наш район асоціювався з надзвичайно депресивним, враховуючи непросту специфіку різноманітних внутрішніх та зовнішніх чинників, що негативно позиціювали наше обличчя на обласному та загальнодержавному рівнях. Негативний шар такого ґрунту нагромаджувався роками, але ще більше ускладнився за останні два-три роки.

Але, на жаль, більшість чинників є суб’єктивними. Ще донедавна існувала така практика між другим та третім поверхом адмінбудинку, тобто районною радою та райдержадміністрацією, коли було вигідно «комусь на другому поверсі» «смикати за ниточки когось, хто був на третьому», систематично узурповуючи всю владу в одних руках. На превеликий жаль, таке ручне керування довело до повного абсурду. Наш Косівський район гримів на всю державу як найбільш скандально-неврівноважений.

Зараз всі згадані мною процеси просто перестали існувати. Очевидним є те, що поступово проходять позитивні зміни.

На мій погляд, пришвидшити послідовні позитивні зміни можна тільки тоді, коли всі разом і спільно будемо працювати на одну єдину мету: на користь наших громадян. Але, на жаль, існує ряд зацікавлених осіб, які до цих пір не бажають і не хочуть бачити позитивних перетворень і надалі свідомо перешкоджають діям, які спрямовані на відбудову нашого району і держави загалом.

— І на закінчення запитаю: за весь час Вашої політичної активності що б Ви хотіли змінити у своїй минулій діяльності, якби у Вас була така можливість?

— Відповідаючи філософськи, скажу наступне: стрілки годинника назад я б не переводив. Звичайно, багатьох неприємностей можна було б уникнути, чи власних помилок, які зробив сам. Але відомо, що хто не працює, той не помиляється. Бог завжди нас веде і навчає нас на наших власних помилках. Пригадую дуже влучні слова з молитви: «Боже, дай мені мужності змінити те, що я можу змінити, покори, щоб прийняти те, що змінити неможливо, і мудрості, щоб відрізнити одне від другого…».

Розмову вів Мирослав Лучко.

0

Коментарі

Один коментар

  1. Ростислав-Радехів
    Травень 25, 2010 о 00:06

    от наткнувся випадково на Вашу редакцію і також чинник випадковості наступив саме на дану статтю.
    Цікава ця особа Соломченко. Великий “ріспект” таким людям як Він /хочеться вірити в таких людей, якщо Вони ще залишилися/
    та “ріспект” М.Лучку за активну позицію винаходити автентичних людей Вашого регіону.

    почну цікавитися біографією Вашого регіону та дієвих і цікавих людей в ньому.

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.