Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

З висоти прожитих літ: Цінуйте життя

Березень 26, 2009 | Коментувати | Переглядів: 3 485

Прагну, щоб моя замітка була надрукована, бо біль і хвилювання за нашу молодь змушують мене часто звертатися до цієї теми. У своєму листі до редакції хочу допомогти – врятувати молодь, яка своїми вчинками калічить своє життя і завдає болю рідним.

Мені, як людині в роках, матері, бабусі і прабабусі, не байдуже, якими будуть наші діти, онуки, молодь… Розумію, що моє звернення – лише слова, але, як відомо усім нам, слова мають магічну силу і, погодьтеся, що зазвичай саме таких слів бракує дітям від батьків і вчителів.

Життя було б прекрасним і щасливим, якби наші діти, онуки не шукали адреналіну в розвагах і пустощах. Алкоголь, куріння, наркотики хоч і дають щось схоже на тимчасове задоволення, але розраховуватись за це доводиться звиканням і залежністю. Спочатку важко відмовитись, а потім вже неможливо позбутися цих вад. Знаю і розумію, що у віці молодому великий приплив енергії штовхає на різні «подвиги», є бажання все спробувати, так багато ще всього не пізнаного. А треба ще й за модою встигати, щоб не пасти задніх, бо вулична ватага-братія не прийме, і ти опинишся за бортом.

Насправді ж за бортом залишаються саме вони, коли перестають жити нормальним християнським життям, бо в голові одне і те ж: де роздобути чергову сигарету, чарку, дозу…

Наші діти, онуки не розуміють, якої шкоди, загрози завдає сама думка про «заборонений плід». Їм притаманні вислови: «Усі курять, а я що, гірший?», «За компанію», «Щоб не засміяли друзі». А що значить «усі»? Усі – це лише друзі дитинства. Виросли, порозбігались хто куди і де ті друзі?

Твої однолітки стали студентами, а ти не можеш продовжити навчання, бо в школі не вчився добре, прагнув з дитячих літ «спробувати все».

Ми добре всі знаємо, що у дитинстві відкриті всі дороги у життя. А в юності, коли стаємо дорослими, виникає багато бажань: хочу бути студентом, хочу досягти найвищих вершин у житті, хочу кохати і бути коханим, хочу заслужити повагу серед людей, хочу прожити життя так, щоб не соромно було!

Це лише слова, але людина, котра не відмовилася від них у юності, може всього досягнення, та ще коли вона живе з Господом Богом, дотримується Його заповідей. А як прекрасно відчувати: диплом – це твої знання, будинок побудований – це теж вершина, а любляча дружина з твоїми дітьми на руках – це щастя!

Від кожного з нас залежить, ким будеш.

За мить задоволення можна втратити найдорожчий скарб – життя.

Думаю, що нині найпотрібніше, наймудріше – бути здоровим. Все інше додасться, це питання часу. Не соромтеся бути самим собою. «Білих ворон і воронів» не існує, зате є помилки, які виправити неможливо.

Молодий юначе! Юнко! Зупиніться на хвилину і запитайте себе: куди іду і яка кінцева моя мета? Є нагода у всіх вас зробити це сьогодні. Спробуйте! Ще не пізно! І нехай Господь Бог допоможе вам стати справжніми людьми.

Варвара Мерещук,
смт. Кути.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.