Як ставляться до цього свята дорослі та молодь? З цими запитаннями наш кореспондент звернулася до людей різного віку.

Марія Кравчук, с. Космач:

— У моїй сім’ї колись святкували тільки релігійні свята. Наш тато не вітав нас, жінок, з 8 Березня, а про святого Валентина ніхто і не чув. У школі також ми це свято не відзначали, і про нього вчителі нічого нам не розповідали. Я виросла за радянських часів, коли відзначали День армії, 8 Березня та інші. На ці свята в школі організовували «вогники», вечори. Дівчата вітали хлопців, вручали невеликі подарунки, а на Міжнародний жіночий день вони організовували нам свято.

Про День святого Валентина я дізналася декілька років тому. Він набуває з кожним роком все більшого розмаху. Моя дочка школярка значно більше знає про це свято, його відзначає. Мені здається, що кожній жінці, яка кохає, буде приємно, коли її привітає коханий чоловік, а вона відповість йому взаємністю.

Тарас Пасайлюк, м. Косів:

— Я одружений небагато років. Раніше про це свято не знав, а можливо, не звертав на це уваги. Ще будучи школярем, а пізніше юнаком, я вітав дівчат, маму, сестру з 8 Березня. Тепер маю дружину і дочку, яких дуже люблю і стараюся зробити їх щасливими. На Миколая, Новий рік, 8 Березня я їм купую подарунки. Останнім часом вітаю їх зі святом закоханих — Днем святого Валентина. Я прекрасно розумію, що дружині це приємно, хоча не завжди може бути дорогий подарунок. Але, починаючи від Миколая і до Дня матері, купувати стільки подарунків мені трохи заважко, а особливо тепер, коли в Україні економічна криза. Я не проти святкувань таких заходів. Кожен з нас сам визначається, святкувати його чи ні. І як би не було важко, я у цей день ніколи не зіпсую настрою дружині, адже на її плечах важка
ноша – сім’я.

Іван Коб’юк, смт. Яблунів:

— Я людина похилого віку і тільки нещодавно дізнався, що люди відзначають День святого Валентина. Я не схильний до таких свят і не підтримую його відзначення. Мені здається, що вистачає тих свят, які ми знаємо з давніх-давен. Було б з чим і за що святкувати. Щодо молодих, то нехай собі відзначають, якщо мають на це кошти. Святкують вони охоче, а до роботи беруться не дуже. Але у них є батьки, і нехай вони за них переживають і їх повчають.

Мар’яна Кіращук, м. Косів:

— Я з нетерпінням чекаю кожного свята, яке б принесло мені радість, а в кращому випадку – подарунок. У свою чергу я вітаю маму і бабусю з їхніми святами. Коли була малою, то, звичайно, що про День святого Валентина нічого не знала. У старших класах нас хлопці-однокласники вітають і дарують «валентинки». Тепер я з подружками готуюся до цього свята і надіюся на гарний настрій і приємно проведений час.

Записала Вікторія Кушнірчук.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *